чекальний
ЧЕКАЛЬНИЙ, а, е. 1. Який виражає чекання; вичікувальний.
2. Признач. для чекання кого-, чого-небудь.
Чекальний зал - те саме, що Зал чекання (див. чекання). Чекальний зал на вокзалі роївся від учнів і учениць з валізками та клунками (Вільде, Повнол. діти, 1960, 263); В чекальному залі репродуктори розносили приємний жіночий голос..- Літак Прага - Брюссель - Париж відлітає через десять хвилин (Рибак, Час.., 1960, 859).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | чекальний | чекальна | чекальне | чекальні |
Родовий | чекального | чекальної | чекального | чекальних |
Давальний | чекальному | чекальній | чекальному | чекальним |
Знахідний | чекальний, чекального | чекальну | чекальне | чекальні, чекальних |
Орудний | чекальним | чекальною | чекальним | чекальними |
Місцевий | на/у чекальному, чекальнім | на/у чекальній | на/у чекальному, чекальнім | на/у чекальних |