чекмінь
ЧЕКМІНЬ, меня, ч. 1. Верхній чоловічий одяг у кавказьких народів - суконний напівкаптан у талію із складками ззаду.
2. заст. Довгий верхній суконний каптан у міщан. Одітий він був по міщанському: у довгому сукняному чекмені, що спадав аж до самих чобіт (Мирний, III, 1954, 75); Його чекмінь, підперезаний порожньою кулеметною стрічкою, голова в драній гостроверхій шапці і вся його постать велетня вставала перед товаришами і знову тонула в хурделиці (Мик., II, 1957, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | чекмінь | чекмені |
Родовий | чекменя | чекменів |
Давальний | чекменеві, чекменю | чекменям |
Знахідний | чекмінь | чекмені |
Орудний | чекменем | чекменями |
Місцевий | на/у чекмені | на/у чекменях |
Кличний | чекменю | чекмені |