черкатися
ЧЕРКАТИСЯ1, аюся, аєшся, недок. 1. об кого- що, кого, чого, з ким - чим. Те саме, що черкати1 1. А як йде, то запаска на ній так і розійдеться спереду на обидва боки, аж об землю черкається (Н.-Лев., II, 1956, 8); - А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги (Мирний, І, 1954, 244); Та глянь на північ: там крицеві зводи черкаються об небо (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 84); Хата була маленька та низька. Висока Олександра мало не черкалась головою об стелю (Коцюб., І, 1955, 67); *Образно. Пругкий вітрець крилом щоки черкався (Перв., II, 1958, І87); // Човгатися, тертися одне об одне, торкатися одне одного. Лист черкається об лист і тихо дзвенить (Н.-Лев., II, 1956, 169); Вітер ходив по ліску, голі віти черкались одна об одну, як сухі кістки (Собко, Вогонь.., 1947, 171).
2. перен., заст. Стосуватися чого-небудь. Перші оповідання черкаються дійсного життя та горя людського (Мирний, V, 1955, 391).
ЧЕРКАТИСЯ2, аюся, аєшся, недок. Те саме, що черкати2.- Ось ти б не черкався, Федоре, в хаті,- благальним тоном промовила мати із-за прядки (Гончар, II, 1959, 155).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | черкаюся | черкаємося |
2 особа | черкаєшся | черкаєтеся |
3 особа | черкається | черкаються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | черкатимуся | черкатимемося |
2 особа | черкатимешся | черкатиметеся |
3 особа | черкатиметься | черкатимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | черкався | черкалися |
Жіночий рід | черкалася | |
Середній рід | черкалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | черкаймося | |
2 особа | черкайся | черкайтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | черкаючись | |
Минулий час | черкавшись |