шарпаний
ШАРПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. і теп. ч. до шарпати. Січневого дня по замерзлих дротах, що, шарпані злим вітром, тужно гуділи в степу, надійшла з райвиконкому до колгоспу "Жовтень" коротка телефонограма (Жур., Звич. турботи, 1960, 95); Мирослава стояла, шарпана страшною сердечною тривогою (Фр., VI, 1951, 73).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | шарпаний | шарпана | шарпане | шарпані |
Родовий | шарпаного | шарпаної | шарпаного | шарпаних |
Давальний | шарпаному | шарпаній | шарпаному | шарпаним |
Знахідний | шарпаний, шарпаного | шарпану | шарпане | шарпані, шарпаних |
Орудний | шарпаним | шарпаною | шарпаним | шарпаними |
Місцевий | на/у шарпаному, шарпанім | на/у шарпаній | на/у шарпаному, шарпанім | на/у шарпаних |