шкаралупка
ШКАРАЛУПКА, и, ж. Зменш.-пестл. до шкаралупа. Вже поспіли кислички на диких яблунях, тріскалися шкаралупки на каштанах (Ів., Опов.., 1949, 203); Яєчко впало... Звичайно, воно розбилось. Із шкаралупки випав пуцьверінок [пуцьвірінок] (Донч., V, 1957, 69); То не такі люди, аби їх чим пройняти, вони, здається мені, так зашкарубли у своїх шкаралупках, що до їх уже "глас чоловічий" не доходить ЛП. Укр., V, 1956, 58).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шкаралупка | шкаралупки |
Родовий | шкаралупки | шкаралупок |
Давальний | шкаралупці | шкаралупкам |
Знахідний | шкаралупку | шкаралупки |
Орудний | шкаралупкою | шкаралупками |
Місцевий | на/у шкаралупці | на/у шкаралупках |
Кличний | шкаралупко | шкаралупки |