шубравець
ШУБРАВЕЦЬ, вця, ч., лайл., діал. Негідник, мерзотник. - Забирайтеся мені з очей, Перожек, бо може дійти до нещастя... Шуя... каналія... шубравець останнього сорту- от хто ви, старий ідіоте! (Вільде, III, 1968, 287); [Яремко:] Чого ви такий злий, пане? [Чмур:] Кепкувати з пана старости? Тая тебе, шу-бравця, роздеру надвоє! (Мокр., П'єси, 1959, 77).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шубравець | шубравці |
Родовий | шубравця | шубравців |
Давальний | шубравцеві, шубравцю | шубравцям |
Знахідний | шубравця | шубравців |
Орудний | шубравцем | шубравцями |
Місцевий | на/у шубравці, шубравцеві | на/у шубравцях |
Кличний | шубравцю | шубравці |