яблучко
ЯБЛУЧКО, а, с. 1. Зменш.-пестл. до яблуко 1, 2. [Денис:] Я.. переліз через пліт й украв з півдесятка яблучок (Кроп., II, 1958, 445); Вона ретельно визбирувала падалицю, кожне яблучко старанно розрізала й нанизувала на нитку сушитись (Донч., II, 1956, 106); Зінаїда Петрівна.. схвильована. Якби вдень, було б видно, як під квітчастою хусткою яблучка щік пашать, палають (Гончар, Бригантина, 1973, 59); *У порівн. Мов яблучко у садочку, Кохалась дитина (Шевч., II, 1963, 28); Щоки червоніли, як червонобокі яблучка, губи були повні та червоні, як калина (Н.-Лев., II, 1956, 307).
@ Недалеко відкотиться яблучко від яблуньки (яблуні) див. відкочуватися.
2. Назва пісні й танцю. Якийсь морячок-одесит просто під відчиненим вікном у начальника вокзалу пішов вибивати «яблучко» (Гончар, II, 1959, 126).
3. Центральна частина мішені (у 1 знач.) у вигляді чорного кружка. - В яблучко! - зрадів Сергій (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 34).
4. Те саме, що гал (див. гали1). Колись гали, зокрема дубові (їх у народі звуть дубовими «яблучками»), використовували для виготовлення чорнила (Наука.., 5, 1973, 41).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | яблучко | яблучка |
Родовий | яблучка | яблучок |
Давальний | яблучкові, яблучку | яблучкам |
Знахідний | яблучко | яблучка |
Орудний | яблучком | яблучками |
Місцевий | на/у яблучку | на/у яблучках |
Кличний | яблучко | яблучка |