ячний
ЯЧНИЙ, а, е. Те саме, що ячмінний. Жвавий, добре вгодований кінь тягнув сани, навантажені ячною соломою (Шиян, Баланда, 1957, 32); Гарасим зав'язав шматок сала та пшеничну паляницю в хустку, вкинув у торбину, поклав туди ще й ячну паляницю та кілька дрібків солі і, більше слова не мовивши, подався з хати (Л. Янов., І, 1959, 357); Вороні жадібно хапали.. вогку, м'яку полову, пересипану запашним ячним борошном (Мик., II, 1957, 283).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ячний | ячна | ячне | ячні |
Родовий | ячного | ячної | ячного | ячних |
Давальний | ячному | ячній | ячному | ячним |
Знахідний | ячний, ячного | ячну | ячне | ячні, ячних |
Орудний | ячним | ячною | ячним | ячними |
Місцевий | на/у ячному, ячнім | на/у ячній | на/у ячному, ячнім | на/у ячних |