ідіоматика
ІДІОМАТИКА, и, ж. 1. Сукупність ідіом якої-небудь мови, твору. Він [В. І. Ленін] особливу увагу звертав на передачу в перекладах особливостей синтаксису, стилю та ідіоматики оригіналу (Мовозн., VII, 1949, 30).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ідіоматика | ідіоматики |
Родовий | ідіоматики | ідіоматик |
Давальний | ідіоматиці | ідіоматикам |
Знахідний | ідіоматику | ідіоматики |
Орудний | ідіоматикою | ідіоматиками |
Місцевий | на/у ідіоматиці | на/у ідіоматиках |
Кличний | ідіоматико | ідіоматики |