ілюмінований
ІЛЮМІНОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюмінувати. За палацом і садом видно на горі верхи домів і мінарети мечетей, ілюмінованих в ніч Рамзана [Ра-мазана] (Н.-Лев., II, 1956, 462); // у знач. прикм. Увечері заграв різнобарвними огнями ілюмінований парк (Бурл., О. Вересай, 1959, 12); // ілюміновано, безос. присудк. сл. Запалали святкові вогні, вулиці ілюміновано (Рад. Укр., 23.VІ 1961, 4).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ілюмінований | ілюмінована | ілюміноване | ілюміновані |
Родовий | ілюмінованого | ілюмінованої | ілюмінованого | ілюмінованих |
Давальний | ілюмінованому | ілюмінованій | ілюмінованому | ілюмінованим |
Знахідний | ілюмінований, ілюмінованого | ілюміновану | ілюміноване | ілюміновані, ілюмінованих |
Орудний | ілюмінованим | ілюмінованою | ілюмінованим | ілюмінованими |
Місцевий | на/у ілюмінованому, ілюмінованім | на/у ілюмінованій | на/у ілюмінованому, ілюмінованім | на/у ілюмінованих |