імплікатура
ІМПЛІКАТУРА, -и, ж., лінгв. Небуквальні аспекти значення й смислу, які не визначаються безпосередньо конвенціональною структурою мовних виразів (мовним кодом), тобто те, що мається на увазі, на що натякається.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | імплікатура | імплікатури |
Родовий | імплікатури | імплікатур |
Давальний | імплікатурі | імплікатурам |
Знахідний | імплікатуру | імплікатури |
Орудний | імплікатурою | імплікатурами |
Місцевий | на/у імплікатурі | на/у імплікатурах |
Кличний | імплікатуро | імплікатури |