іспанці
ІСПАНЦІ, ів, мн. (одн. іспанець, нця, ч.; іспанка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Іспанії. З Константинополя сіло багато пасажирів. Французькі попи, турецькі офіцери з жінками і дітьми, албанці, іспанки, грецькі попи (Коцюб., III, 1956, 348); Так (Pont d'Espaqne) місток звуть, що провадить Від французів до іспанців (Л. Укр., IV, 1954, 155)
іспанець
ІСПАНЕЦЬ див. іспанці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іспанець | іспанці |
Родовий | іспанця | іспанців |
Давальний | іспанцеві, іспанцю | іспанцям |
Знахідний | іспанця | іспанців |
Орудний | іспанцем | іспанцями |
Місцевий | на/у іспанці, іспанцеві | на/у іспанцях |
Кличний | іспанцю | іспанці |
іспанка
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | іспанка | іспанки |
Родовий | іспанки | іспанок |
Давальний | іспанці | іспанкам |
Знахідний | іспанку | іспанки, іспанок |
Орудний | іспанкою | іспанками |
Місцевий | на/у іспанці | на/у іспанках |
Кличний | іспанко | іспанки |