ітератор
ІТЕРАТОР1, -а, ч., комп. Об’єкт, який дозволяє програмісту перебирати всі елементи колекції без урахування її особливостей реалізації.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ітератор | ітератори |
Родовий | ітератора | ітераторів |
Давальний | ітераторові, ітератору | ітераторам |
Знахідний | ітератор | ітератори |
Орудний | ітератором | ітераторами |
Місцевий | на/у ітераторі | на/у ітераторах |
Кличний | ітераторе | ітератори |