§ 11. Чергування О — А
1. Це чергування відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення. Дієслова з о звичайно позначають тривалу, нерозчленовану дію або одноразову, закінчену, дієслова з а — повторювану, багаторазову дію:
допомогти — допомагати, гонити — ганяти, котити — качати, кроїти — краяти, ломити — ламати, скочити — скакати, схопити — хапати; стояти— стати.
Проте багато дієслів має кореневий о, який не чергуємо з а:
вимовити — вимовляти, виростити — вирощувати, простити — прощати, виношувати, відгороджувати, договорювати, заспокоювати, переконувати, установлювати та ін.,
але випровадити — випроводжати.
Е (невипадний) — І (невипадний)
2. Це чергування також відбувається в коренях дієслів і змінює їхні значення: е вживаємо в префіксальних дієсловах доконаного виду, і — в утворених від них дієсловах недоконаного виду:
вигребти — вигрібати, викоренити — викорінювати, випекти — випікати, замести — замітати, зберегти — зберігати, перелетіти — перелітати, наректи — нарікати, спостерегти — спостерігати, причепити — причіпляти (так само виволокти — виволікати, де о чергуємо з і).
Е чергуємо з і також у дієсловах із суфіксом -ува- (-юва-), коли наголос падає на кореневий і, та в похідних від цих дієслів іменниках на -нн-(я):
брехати — набріхувати, викоренити — викорінювати, завертіти — завірчувати, тесати — затісувати, чекати — очікувати; викоренення — викорінювання, чекання — очікування; так само виполоскати — виполіскувати (де о чергуємо з і).
Але:вивершувати, завершувати, перевершувати, потребувати, прищеплювати.
Е (випадний) — И Випадний е чергуємо з и перед л, р:
беру — брати — вибирати, вистелю — вислати — вистилати, завмер — замри — завмирати, запер — запри — запирати, стер — зітри — стирати та ін.