§ 128. Неподвоєні й подвоєні букви на позначення приголосних
1. У загальних назвах іншомовного походження букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо:
абат, акумулятор, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, ват, група, гун (гуни), ідилічний, інтелектуальний, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, піцикато, стакато, сума, фін (фіни), шасі та ін.
За традицією з подвоєнням пишемо загальні назви:
аннали, бонна, білль, брутто, булла, ванна, вілла, донна, мадонна, манна, мулла, панно, пенні, тонна, дурра, мірра та слово Аллах.
2. У разі збігу в загальних назвах однакових приголосних префікса й кореня подвоєння звичайно зберігаємо, зокрема в тих випадках, коли в українській мові вживається непрефіксальне слово з тим самим коренем:
імміграція (пор. міграція), інновація (пор. новація), ірраціональний (пор. раціональний), ірреальний (пор. реальний), контрреволюція (пор. революція), контрреформація (пор. реформація), сюрреалізм (пор. реалізм).
Примітка. Букви на позначення приголосних звичайно не подвоюємо в тих випадках, коли семантичний зв’язок між префіксальним словом і словом без префікса втрачений або суттєво ослаблений: анотація, конотація (пор. нотація), кореляція (пор. реляція), кореспондент (пор. респондент) і т. ін.
3. Подвоєння букв на позначення приголосних переважно зберігаємо у власних назвах:
Андорра, Бессемер, Білл, Боттічеллі, Гаронна, Голландія, Ллойд, Марокко, Міссурі, Ніцца, Яффа; Бетті, Джонні, Мюллер, Руссо, Теннессі, Смоллетт, Кіркконнелл
та в загальних назвах, які від них утворені за допомогою афіксів:андоррець, бессемерівський, голландський, марокканець і т. ін.
У загальних назвах, які утворені від власних назв без додавання афіксів, букви на позначення приголосних не подвоюємо:ват (пор. Ватт), бекерель (пор. Беккерель), гаус (пор. Гаусс).
Примітка. За усталеною традицією в деяких власних назвах подвоєння не зберігаємо (Пенсільванія) або зберігаємо частково (Міссісіпі).
4. Буквосполучення ck, що в англійській, німецькій, шведській та деяких інших мовах передає звук [k], відтворюємо українською буквою к:
Дікенс, Дікінсон, Джексон, Текерей, Бекі, Букінгем, Бісмарк, Брюкнер, Брокес, Ламарк, Штокманн, Стокгольм, Рудбек, Шерлок.
Примітка. Подвоєння кк зберігаємо у власних назвах кельтського походження, де формант Mac, Mc поєднується з основою, що починається на [k], в тих випадках, коли за традицією їх пишемо як одне слово: Маккартні, Маккензі, Маккенна, Маккінлі, а також у загальних назвах, що утворені від власних назв такого типу: маккартизм і т. ін.