§ 6. Апостроф
Роздільність вимови я, ю, є, ї
та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.
Апостроф пишеться перед я, ю, є,
ї:
1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф):
б’ю,
п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський,
В’ячеслав, Стеф’юк.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед
губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути,
мавпячий, свято, тьмяний, цвях; але: верб’я, торф’яний, черв’як.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
2. Після р:
бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю,
кур’єр, на подвір’ї.
Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря,
рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а,
у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів,
що закінчуються на твердий приголосний:
без’язикий, від’їзд, з’єднаний,
з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла,
пан’європейський, пів’яблука
але з власними назвами — через дефіс (див. § 26, п. 1, д):
пів-Європи
тощо .
Примітка 1. Після префіксів із кінцевим
приголосним перед наступними і, е, а, о, у
апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема,
зуміти.
Примітка 2. Про апостроф у словах
іншомовного походження див. § 92, у прізвищах — § 104, п. 11, у географічних
назвах — § 108, п. 8.