§ 100. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини
1. У називному відмінку вживаємо:
1) закінчення -и:
в’язи, гуси, діти, джинси, збоїни, канікули, кросівки, кури, люди, ночви, окуляри, сани, сіни, Суми, сходи, фінанси, Чернівці, штани.
Примітка. Деякі іменники, зокрема гуси, діти, кури, люди, мають форму однини, але від інших основ: гуска, дитина, курка, людина;
2) закінчення -і (після голосного — -ї):
гордощі, граблі, двері, дріжджі, коноплі, ножиці, помиї, радощі, хитрощі;
3) закінчення -а (зрідка — -я):
вила, ворота, дрова, ясла, ясна, вінця.
2. У родовому відмінку вживаємо:
1) закінчення -ей:
грошей, гусей, дверей, курей, людей, саней, сіней;
2) закінчення -ів:
в’язів, граблів (і грабель), джинсів, дріжджів, кліщів, окулярів, сходів, фінансів, хитрощів, Чернівців;
3) нульове закінчення:
вил, воріт, дров, збоїн, канікул, конопель, лещат, ножиць, ночов (ночв), Сум, ясел, ясен.
3. У давальному відмінку вживаємо:
1) закінчення -ам після твердого приголосного, коли в називному відмінку іменники мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого):
веселощам, вилам, воротам (і воротям), в’язам, ночвам, радощам, Сумам, сходам, фінансам, штанам (і штаням), яслам.
Винятки: гусям, дітям, людям, курям, саням, сіням;
2) закінчення -ям після голосного та після м’якого приголосного, коли в називному відмінку іменники закінчуються на -і, -ї, -я:
вінцям, граблям, дверям, ножицям, помиям, Чернівцям.
4. У знахідному відмінку вживаємо форми:
1) однакові з називним відмінком:
вила, вінця, граблі, коноплі, окуляри, сани, фінанси, ясла;
2) однакові з родовим відмінком (для назв людей):
дітей, людей;
3) обидві форми (для назв деяких свійських тварин):
гусей і гуси, курей і кури.
5. В орудному відмінку вживаємо:
1) закінчення -ами в іменниках, які в називному відмінку мають закінчення -и, -а або -і (після шиплячого):
вилами, ночвами, Сумами, сходами, фінансами; веселощами, радощами;
2) закінчення -ями в іменниках, які в називному відмінку закінчуються на -і, -ї, -я:
вінцями, граблями, коноплями, ножицями, помиями, Чернівцями;
3) закінчення -ми:ворітьми (і воротами), грішми (і грошима), гусьми, дверми (і дверима), дітьми, курми, людьми, саньми (і санями), сіньми, штаньми (і штанами, рідше — штанями).
6. У місцевому відмінку залежно від попереднього приголосного вживаємо закінчення -ах, -ях:
на вилах, у джинсах, на воротах (рідше — воротях), на канікулах, на ножицях, у ночвах, у Сумах, на фінансах, на штанах (рідше — на штанях), у яслах; на граблях, у дверях, у помиях, у Чернівцях.