деньочок
ДЕНЬОЧОК, чка, ч. Пестл. до деньок. Веселий, ясний був деньочок, Пішов я в поле погулять, Щоб любим дітям на віночок Волошок в житі назбирать (Гл., Вибр., 1957, 295); - Побудь деньочок, відігрійся хоч трошки. Встигнеш (Збан., Єдина, 1959, 32); Пройшли золотії деньочки В розкішних двірцях пирувать. Буржуям доводиться ніччю В підвалах сирих ночувать (Пісні та романси.., II, 1956, 279).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | деньочок | деньочки |
Родовий | деньочка | деньочків |
Давальний | деньочкові, деньочку | деньочкам |
Знахідний | деньочок | деньочки |
Орудний | деньочком | деньочками |
Місцевий | на/у деньочку | на/у деньочках |
Кличний | деньочку | деньочки |