наглити
НАГЛИТИ, лю, лиш, недок., перех., діал. Квапити; підганяти. Не наглю Вас, не прошу негайної одповіді, але коли будете мати час і охоту перекинутись словом, пишіть (Коцюб., III, 1956, 369); - Ну, ну, давайте. Ближче до діла! - ..удаючи з себе невдоволеного, наглив його голова (Головко, II, 1957, 522).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наглю | наглимо |
2 особа | наглиш | наглите |
3 особа | наглить | наглять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наглитиму | наглитимемо |
2 особа | наглитимеш | наглитимете |
3 особа | наглитиме | наглитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | наглив | наглили |
Жіночий рід | наглила | |
Середній рід | наглило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | наглімо | |
2 особа | нагли | нагліть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | наглячи | |
Минулий час | нагливши |