напористість
НАПОРИСТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. напористий. Він уперше зустрів Леваду, і його дратувала напористість цього чорнявого стрункого хлопця (Кир., Вибр., 1960, 118); Напористістю і упертістю Масло старався завоювати перед Подзигуном авторитет (Хижняк, Невгамовна, 1961, 34).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | напористість | напористості |
Родовий | напористості, напористости | напористостей |
Давальний | напористості | напористостям |
Знахідний | напористість | напористості |
Орудний | напористістю | напористостями |
Місцевий | на/у напористості | на/у напористостях |
Кличний | напористосте | напористості |