недіалектичний
НЕДІАЛЕКТИЧНИЙ, а, е. Який заснований чи базується не на законах діалектики. Розрив змісту і форми, штучне відгородження їх з'являється внаслідок одностороннього підходу до твору, недіалектичного розуміння зв'язку змістових і формальних начал (Рад. літ-во, 9, 1965, 68).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | недіалектичний | недіалектична | недіалектичне | недіалектичні |
Родовий | недіалектичного | недіалектичної | недіалектичного | недіалектичних |
Давальний | недіалектичному | недіалектичній | недіалектичному | недіалектичним |
Знахідний | недіалектичний, недіалектичного | недіалектичну | недіалектичне | недіалектичні, недіалектичних |
Орудний | недіалектичним | недіалектичною | недіалектичним | недіалектичними |
Місцевий | на/у недіалектичному, недіалектичнім | на/у недіалектичній | на/у недіалектичному, недіалектичнім | на/у недіалектичних |