обковувати
ОБКОВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБКУВАТИ і рідко ОБКУТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Куючи, оббивати, покривати що-небудь з усіх боків, по всій поверхні металом. У кузні - хлопці-ковалі Вози обковують-кують... (Гірник, Сонце.., 1958, 32); - Шульц просив передати, що Дідушок замовив у нього новий замок до своїх дверей і самі двері хоче обкувати залізом (Гжицький, Опришки, 1962, 127).
2. Те саме, що заковувати 1. * Образно. На світову арену вийшла нова сила - робітничий клас, якому нічого було втрачати, крім власних кайданів, що ними його обкували капіталісти і їх буржуазний уряд (Кучер, Дорога.., 1958, 3).
3. розм. Куючи, виготовляти все необхідне для когось. - Усе ж село обковуємо в нього, до чого ще можна причепитися (Стельмах, І, 1962, 119).
4. перен. Оволодіваючи ким-, чим-небудь, робити нерухомим, позбавляти свободи дії, рухів; сковувати. Нас усіх обкував страх.
5. перен. Підморожуючи, затягувати льодом.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обковую | обковуємо |
2 особа | обковуєш | обковуєте |
3 особа | обковує | обковують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обковуватиму | обковуватимемо |
2 особа | обковуватимеш | обковуватимете |
3 особа | обковуватиме | обковуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | обковував | обковували |
Жіночий рід | обковувала | |
Середній рід | обковувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | обковуймо | |
2 особа | обковуй | обковуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | обковуючи | |
Минулий час | обковувавши |