сповиваний
СПОВИВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до сповивати. До Ігоря словами промовляє [Всеволод]: - Мої [коні] вже готові: Біля Курська стоять-вигра-вають, Мого слова княжого чекають! А мої куряни - Люди скрізь відомі! Під сурмами сповивані, Шоломами викохані (Мирний, V, 1955, 263); Мріють бори за борами, очерети за очеретами, в густий туман сповивані, дрімотами пов'язані, білими снігами глибоко завіяні (Вас., I, 1959, 228).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | сповиваний | сповивана | сповиване | сповивані |
Родовий | сповиваного | сповиваної | сповиваного | сповиваних |
Давальний | сповиваному | сповиваній | сповиваному | сповиваним |
Знахідний | сповиваний, сповиваного | сповивану | сповиване | сповивані, сповиваних |
Орудний | сповиваним | сповиваною | сповиваним | сповиваними |
Місцевий | на/у сповиваному, сповиванім | на/у сповиваній | на/у сповиваному, сповиванім | на/у сповиваних |