волокно
ВОЛОКНО, а, с. 1. Тонка нопрядена нитка рослинного, мінерального або штучного походження, що використовується як сировина в текстильному виробництві і т. ін. Волокна дикоростучих рослин (кропиви, конопель, льону та ін. ) йшли на виготовлення одягу і сітей (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 38); // збірн. Сукупність таких ниток. Як заробить [Мотря] конопель, - то й добре. Помочить їх, висушить, витіпа: костриця на топливо, волокно на прядиво (Мирний, II, 1954, 46); Велике майбутнє у штучних і синтетичних волокон, які заміняють бавовну, шерсть і шовк (Наука.., 6, 1958, 12).
2. перев. мн. Витягнута в довжину клітина людської, тваринної або рослинної тканини. Більша частина нервових волокон у маленьких дітей ще не вкрита білою мієліновою оболонкою (Шк. гігієна, 1954, 51); Батько їхав на хутір дістати берестка на колодки для коліс. Найкраща порода: волокна в берестку так покручені, що колодка ніколи не трісне (Панч, На калин. мості, 1965, 26).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | волокно | волокна |
Родовий | волокна | волокон |
Давальний | волокну | волокнам |
Знахідний | волокно | волокна |
Орудний | волокном | волокнами |
Місцевий | на/у волокні | на/у волокнах |
Кличний | волокно | волокна |