відв'язувати
ВІДВ'ЯЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДВ'ЯЗАТИ, яжу, яжеш, док., перех. Розв'язуючи, відокремлювати від прив'язі що-небудь прив'язане. Хто важниці відв'язував, хто воли виганяв за табір у поле (Барв., Опов.., 1902, 138); Одв'язує [чоловік] тиковку від ціпка, переливає в неї всю воду з кухля і знов прив'язує (Л. Укр., III, 1952, 127); Вони вийдуть на берег уранці, одв'яжуть чужий човен і випливуть на річку (Коцюб., 1, 1955, 384); Служники відв'язали від сідел ведмежі шкури (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 407); // Звільняти когось від прив'язі, робити вільним. Кат скочив на віз й, одв'язавши, звів Солоху й повів до стовпа (Мирний, І, 1954, 69); Гнат відв'язав коня і, намацавши стремена, хвацька влетів у сідло (Тют., Вир, 1964, 173).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відв'язую | відв'язуємо |
2 особа | відв'язуєш | відв'язуєте |
3 особа | відв'язує | відв'язують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відв'язуватиму | відв'язуватимемо |
2 особа | відв'язуватимеш | відв'язуватимете |
3 особа | відв'язуватиме | відв'язуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відв'язував | відв'язували |
Жіночий рід | відв'язувала | |
Середній рід | відв'язувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відв'язуймо | |
2 особа | відв'язуй | відв'язуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відв'язуючи | |
Минулий час | відв'язувавши |