відроджувати
ВІДРОДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ВІДРОДИТИ, оджу, одиш, док., перех. 1. Відновлювати те, що перебуває в стані занепаду або припинило існування; відбудовувати зруйноване. Ми, не шкодуючи сил, далі відроджуватимемо наш прекрасний.. Київ (Рад. Укр., 6.XI 1948, 3); Володимир Ілліч [Ленін] довго розмовляв з порцелянниками Баранівки, розпитував, як вони живуть, як працюють, як відроджують старий завод (Вол., Дні.., 1958, 27).
2. перен. Відновлювати в пам'яті забуте, минуле і т. ін. [Антей:] Ти все-таки піти на сцену хочеш?.. Може, справді ти можеш відродити для Корінфа святую таємницю Діоніса (Л. Укр., III, 1952, 444); Яків Македон.. одразу зрозумів цей холодний, підступний намір буржуйки відродити в його серці минуле (Шиян, Гроза.., 1956, 356).
3. перен. Повертати до нормального стану, надавати сил, бадьорості після душевного занепаду, переживань і т. ін. - Бабусечко моя, матінко! Дякую вам з душі, з серця! Аж світ мені піднявся вгору! Одродили ви мене (Вовчок, І, 1955, 116); // Пробудити, пожвавити. Шевченко вірив.. у невичерпні духовні можливості і силу народну, які треба тільки пробудити, покликати до життя, відродити і зрушити (Вітч., 3, 1961, 131).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відроджую | відроджуємо |
2 особа | відроджуєш | відроджуєте |
3 особа | відроджує | відроджують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відроджуватиму | відроджуватимемо |
2 особа | відроджуватимеш | відроджуватимете |
3 особа | відроджуватиме | відроджуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відроджував | відроджували |
Жіночий рід | відроджувала | |
Середній рід | відроджувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відроджуймо | |
2 особа | відроджуй | відроджуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відроджуючи | |
Минулий час | відроджувавши |