РАД¹ див. радий.

РАД², а, ч., спец. Одиниця поглинутої дози іонізуючого проміння. Великою проблемою є розширення діапазону вимірювання з допомогою термолюмінесцентних дозиметрів. Існуючі методи дають можливість виміряти дози радіації до 100 000 радів (Наука.., 11, 1967, 40).

РАДА, и, ж. 1. Пропозиція, вказівка, як діяти в яких-небудь обставинах, допомога добрим словом у скруті; порада. - А відтак вибираймо ми Петра Коваленка на начальника нашої громади. Отака моя рада! - скінчив Йван Хворостюк (Март., Тв., 1954, 175); Подякувала Синиця Крукові за добру раду і полетіла шукати Бузька (Фр., IV, 1950, 136); - Та коли вже мене вшанували, то моя рада: не гаяти, товариші, часу (Довж., І, 1958, 254).

@ Давати (дати) раду - те саме, що Давати (дати) пораду (див. порада). Порадься з своєю жінкою, а з моєю сестрою, то й мені раду дайте (Шевч., VI, 1957, 198); Він у мене і в кузні, і в токарні з усякою роботою справиться, та й з машинами дасть раду (Стельмах, Хліб.., 1959, 121); Підмінна доярка, упоравшись з усією групою Ївжиних корів, не могла дати ради лише норовистій Рябусі (Вол., Місячне срібло, 1961, 259); Давати (дати) собі раду див. давати; Знаходити (знайти) [собі] раду див. знаходити; Нема (немає) ради див. нема; Рада в раду - порадившись.

2. Спільне обговорення яких-небудь питань, обмірковування чого-небудь з кимсь. - Насте, - кличемо, - іди лишень до ради, порадимось. - Голова болить! - одказала (Вовчок, І, 1955, 272); На ранок радиться [Максим] з Явдохою: як би від Сидора відскіпатись? Коли й Сидір якраз настиг на ту раду (Мирний, І, 1949, 350); // Нарада, засідання. - Все... Починаємо! - сказав генерал армії Глазунов і, поглянувши на годинник, підвівся над картами. Підвелися й усі генерали, полковники, командири й політпрацівники. Військова рада закінчилась (Довж., I, 1958, 316); Піч. Великий курінь, де відбувається рада старшин Запорозької Січі (Корн., І, 1955, 223); * У порівн. Отамани на бенкеті, Неначе на раді, Похожають [походжають], розмовляють (Шевч., І, 1963, 76).

Держати (радити) раду - радитися з ким-небудь. Держали ми знов раду з Лукашем і з батюшкою, що мені робить і що починати (Вовчок, VI, 1956, 248).

3. Колегіальний орган якої-небудь організації, установи чи сама організація, установа, що розпоряджається, керує ким-, чим-небудь або радить у чомусь. У 1859 р. рада Російського Географічного товариства запросила Федора Богдановича взяти участь в роботі Сибірської експедиції (Видатні вітч. географи.., 1954, 90); Технічна рада зібралася через три дні в просторому залі червоного кутка сталеливарного цеху (Собко, Біле полум'я, 1952, 214); При кожному творчому колективі були створені художні ради (Мист., 1, 1959, 39); Вчена рада; Педагогічна рада.

Всесвітня Рада Миру див. мир¹; Рада Безпеки ООН - основний постійно діючий орган ООН, на який покладено головну відповідальність за підтримання міжнародного миру й безпеки; Рада Економічної Взаємодопомоги - міжнародна організація економічного співробітництва соціалістичних країн. В розвитку економіки соціалістичних країн все більшу роль відіграє Рада Економічної Взаємодопомоги (Ком. Укр., 11, 1966, 53); Рада Міністрів СРСР - найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади СРСР; уряд СРСР; Рада Міністрів УРСР - найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Народних Комісарів СРСР - до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади; уряд СРСР; Рада Народних Комісарів УРСР - до 1946 р. найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади Української РСР; уряд республіки; Рада Національностей - одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР; Рада Союзу - одна з двох рівноправних палат Верховної Ради СРСР.

4. Орган державної влади, який здійснює диктатуру пролетаріату і є формою політичної організації соціалістичного суспільства. У Радах в нас люди трудящі, Народу і дочки й сини (Мур., Наша вулиця, 1949, 5); Ради депутатів трудящих беруть активну участь у розв'язанні завдань економічного і культурного розвитку країни, підвищення добообуту народу (Ком. Укр., 12, 1966, 5).

Верховна Рада СРСР - найвищий орган державної влади і єдиний законодавчий орган СРСР, який обирається шляхом загальних, рівних і прямих виборів при таємному голосуванні; Верховна Рада УРСР див. верховний.

5. У Запорізькій Січі та на Лівобережній Україні в XVII-XVIII ст. - загальні збори козаків. І зібралася козацька рада Круг Богданової булави, І звернула очі вся громада Крізь імлу до світлої Москви (Рильський, III, 1961, 20).

Рада генеральної старшини - на Україні у XVII-XVIII ст. - вузький дорадчий орган при гетьмані, створюваний зі складу Ради старшини; Рада старійшин див. старійшина; Рада старшини - на Україні у XVII-XVIII ст. - дорадчий орган при гетьмані, до складу якого входила вся старшинська верхівка, яка була виразником класових інтересів великих землевласників. Ніч. Великий курінь, де відбувається Рада старшини Запорізької Січі (Корн., І, 1955, 223).

РАДИЙ, рідше РАД, а, е. 1. Сповнений радості, задоволення з якогось приводу. Вертає він назад у Ліски, радий та веселий, що хоч здалека побачив [дівчину] (Мирний, І, 1949, 169); Я такий радий, такий щасливий, що ви всі здорові (Коцюб., III, 1956, 181); Хлопчик іде зі школи. Радий - одержав п'ять! (Нех., Ми живемо.., 1960, 116); // Який виражає радість, задоволення. - Початок добрий, - сказав я, ляскаючи матроса легенько по спині.. Матрос оглянув нас усіх такими радими очима, ніби ми давали йому гетьманські клейноди при світлі рампи (Ю. Янов., II, 1958, 54); // кому, чому. Який з радістю зустрічає, приймає кого-небудь, радіє з приводу чогось і т. ін. Свекруха рада Олесі, як рідній дитині, не знає, де її посадити, як пожалувати (Вовчок, І, 1955, 27); - А де ж твій картуз? Лап він за голову, - нема картуза. А йому батько тілько оце новий картуз купив, дак воно страх йому раде було (Гр., І, 1963, 448); Ранку рад, садовник кишку тягне (Тич., І, 1957, 231); // у сполуч. із запереч. част. не. Який виражає незадоволення, досаду, каяття, жаль з приводу чого-небудь. Якубович мені заважав. Я його познайомив з моїми хазяями - і сам не рад (Коцюб., III, 1956, 430).

@ Дідько (чорт) йому (їй і т. ін. ) радий (рад) - хто-небудь неприємний, небажаний, щось неприємне, небажане. Аж як почалася в Європі війна, Стефан дістав на фабриці пороху таку працю, що їй дідько радий (Чорн., Пісні.., 1958, 14); У народі мовиться: «Гість жаданий - перший день, бажаний - другий, терпимий - на третій, зайвий - на четвертий, а вже десь на п'ятий чи шостий - стає нестерпним, вже чорт йому рад» (Збан., Сеспель, 1961, 316); З радою душею див. душа; Нерада коза на торг, та [її] ведуть див. коза; Радий [чи] не радий; Рад [чи] не рад - мимоволі, хочеш не хочеш. - Веди старий, зараз мою дівку на службу туди, куди свою водив. Дід рад не рад, бере та й веде бабину дівку в той ліс, що свою був відвів (Укр.. казки, легенди.., 1957, 369); Чим багаті, тим і раді див. багатий.

2. з інфін. Який виражає готовність, бажання, згоду що-небудь зробити. Ти.. все робить для неї рад (Котл., І, 1952, 246); «Кого ж би тут?» старий дума І просить поради У наймички. А наймичка До царівни б рада Слать старости (Шевч., І, 1951, 317); Кожний із нас пілоту Руку потиснуть рад (Гірник, Друзі.., 1953, 60); Тоня розклала свою сумку-аптечку. - Хлопці, води! Хлопці раді старатись: з баклагами до неї (Головко, І, 1957, 466); - І за того ж грамофона віддав [Максим] Кондрі найкращу рибу. А той і радий обдурити малого: заграє одну пісеньку та й бере собі рибину. - За більші й двічі грав, - уточнює Максим (Стельмах, І, 1962, 304).

Радий (рад, рада) [вас] бачити - форма привітання при зустрічі з ким-небудь. Режисер одразу скочив з ліжка й простяг руку. - Дуже радий бачити.. Сідайте, будь ласка, знімайте вашу куртку й почувайте себе вільно (Ю. Янов., II, 1958, 39).