ріст
РІСТ, росту, ч. 1. Дія за знач. рости 1-3. Бачив [Гаврило], як жито пускає трубку, як воно колоситься, вигойдуючи тендітні сережки спор, слідкував за його ростом (Тют., Вир, 1964, 397); Збільшення масштабів і темпів розвитку народного господарства супроводжується лавиноподібним ростом об'єму інформації, необхідної для планування і управління виробництвом (Знання.., 12, 1966, 2); Десятиріччя перед революцією.. показує нам уже відкриті виступи і неухильний ріст пролетарської маси, ріст страйкової боротьби, ріст соціал-демократичної робітничої агітації, організації, партії (Ленін, 20, 1971, 166); Виховуючи акторську молодь у комуністичному дусі, комсомольські організації багатьох театрів України роблять чимало для її творчого росту (Мист., 3, 1959, 10).
@ Підніматися (підійматися) в ріст див. підніматися; Піти в ріст див. піти.
2. Те саме, що зріст 2. Для повноти враження йому трохи не вистачає росту, - ростом він чи не найменший на факультеті, зате солідності хоч одбавляй (Гончар, Людина.., 1960, 16).
@ На весь (увесь) ріст - на всю довжину тіла. - Руку! - скрикнула вона [Христя], випрямляючись на увесь ріст (Мирний, III, 1954, 286).
3. рідко. Висота тварин, дерев, рослин. Як побільшають індичата, почнуть добиратися ростом до старих індиків, то вона почне на їх гукати, свистати, - і знову регоче, коли вони до неї.. всі разом забелькочуть (Мирний, IV, 1955, 294); Дико ростуть [на Капрі].. цілі ліси кактусів-опунцій, які бувають ростом у 2 чоловіки і більше (Коцюб., III, 1956, 333).
4. заст. Процентний прибуток від грошей, які даються кому-небудь у борг. Хто позичав у нього гроші, до усіх кинувся; в кого озьме [візьме] грішми,.. а росту і не пита, і не бере, хоч хто і дає (Кв.-Осн., II, 1956, 132); Від часу позики пройшло вже більше трьох місяців, і він, Загнибіда, яко крамовий чоловік, позбувся росту не менш як на два карбованці (Мирний, III, 1954, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ріст | рости |
Родовий | росту | ростів |
Давальний | ростові, росту | ростам |
Знахідний | ріст | рости |
Орудний | ростом | ростами |
Місцевий | на/у рості | на/у ростах |
Кличний | росте | рости |
рости
РОСТИ, ту, теш; мин. ч. ріс, росла, ло; недок. 1. Ставати більшим на зріст, довшим, вищим, збільшуватися в результаті життєвого процесу (про людину, тварину, рослину і т. ін.). Літа йшли-минали, старе старілось, молоде росло (Мирний, IV, 1955, 114); Ріс хлопець, як гусеня на воді (Гончар, Таврія, 1952, 11); Дуби ростуть поволі, неквапливо; Хто садить дуба, - той його, можливо, І не побачить вищим, аніж сам (Рильський, III, 1961, 208); * Образно. Серце в Романа росте вгору від надії, а в кишені немов бряжчать уже грошики любі... (Коцюб., І, 1955, 106); // Ставати старшим, дорослішим, розвиватися (про дитя). Розуміла [Ольга], що він росте, мужніє, хоче бути дорослим (Дор., Не повтори.., 1968, 169); // яким. Стаючи старшим, набувати певних рис характеру, поведінки і т. ін. - Отакий і рости, сину, цікавий до всього: життя треба знати (Головко, II, 1957, 213); Хлопець ріс крикливий і запальний (Тют., Вир, 1964, 524); // Жити певним чином у дитячі та юнацькі роки. От я, так чисто сиротина, Росту, як при шляху горох (Котл., І, 1952, 222); Росла в наймах, виростала, З сиротою покохалась (Шевч., II, 1953, 42); Ріс я в лісі на самоті і бавився, як сам собі знав (Вовчок, VI, 1956, 301); Він ріс у бруді передмістя, Де кози, попіл та бур'ян (Рильський, II, 1946, 21); І на селі і на заводі мені судилося рости під вітру свист, гармоні звуки... (Сос., II, 1958, 361).
@ Верби золоті ростуть див. верба.
2. Збільшуватися якісно, в розмірах, обсязі, кількості. Сем'я [сім'я] моя щодень росла І вже до сотні доростала (Шевч., II, 1963, 83); Чорний дим все густішає, все росте... (Коцюб., І, 1955, 216); Ріка росте, випинає брудну могутню спину, валить каміння по днищу, мов громи б'ють (Хотк., II, 1966, 320); В блакитній високості непомітно почали виникати хмарки. Вони росли і збільшувались, перебуваючи в безупиннім змаганні й мінливості (Довж., І, 1958, 95); Тісто зогрілося й почало буйно рости: пироги вийшли високі, рум'яні й легкі (Тулуб, В степу.., 1964, 219); // з чого. Виникати, з'являтися, поступово збільшуючись у кількості. З руїни, з попелу, з могили Росли будинки й квітники (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 15); // Ставати сильнішим; дужчати, міцніти (перев. про почуття). Туга у Христиному серці росла все більше та більше (Мирний, III, 1954, 75); Нудна тривога, мов дерево з насіння, росла в Маланчиній душі (Коцюб., II, 1955, 31); // Посилюватися, ставати гучнішим, голоснішим (про звук, голос і т. ін.). Починається лайка, змагання. Крик, гук дедалі все росте, все більшає, просториться (Мирний, І, 1954, 237); Голос в Антона міцнішав, ріс, і він не помітив, що вже кричить (Коцюб., II, 1955, 295); // Поширюватися, розноситися (про чутки, славу і т. ін.). Йосипа все не було. Тілько чутка про його щодня росла-ширилась, то приносила одно, то приносила друге (Мирний, IV, 1955, 40); Слава Килигейового загону швидко росла (Гончар, II, 1959, 76); // перен. Ставати добре видним, ніби збільшуючись у розмірах (при наближенні до кого-, чого-небудь, поліпшенні видимості і т. ін.). Ми спускалися вниз. Тепер скелі росли перед нами, теплі, навіть гарячі, так наче в їх кам'яних жилах текла жива кров (Коцюб., II, 1955, 289); Не може очей відвести хлопець від новозбудованого красеня-корабля, що, наближаючись, швидко росте, уже в півнеба виростає перед ним на стапелях (Гончар, Тронка, 1963, 342).
@ Вглиб і вшир рости див. вглиб; Рости, як (наче, неначе і т. ін.) гриби [після дощу] див. гриб; Як (мов і т. ін.) з води росте див. вода.
3. перен. Ставати вищим у культурному, моральному і т. ін. відношенні; вдосконалювати, розширювати свої знання, досвід. Я чув, що.. Росту [душею], яснішає мій зір (Фр., XIII, 1954, 411); Пісні, оповідання, вірші Шевченка - це все був той головний грунт, на якому росла і розвивалася наша цікавість до сцени (Думки про театр, 1955, 103); Ростуть молоді вчені, представники молодого суспільства (Еллан, II, 1958, 178); Ростуть наші люди. Яскравим прикладом цього росту є Макар Онисимович Посмітний, депутат Верховної Ради УРСР,- колишній панський наймит... (Вишня, День.., 1950, 42).
4. Мати поширення в якій-небудь місцевості, зоні, на певних грунтах і т. ін. (про рослини). Кругом хати ріс зелений та густий, як руно, шпориш (Н.-Лев., III, 1956, 323); Росла в гаю конвалія Під дубом високим, Захищалась від негоди Під віттям широким (Л. Укр., І, 1951, 6); Вони [співанки], здається, гойдалися з нею ще у колисці, хлюпались у купелі, родились у її грудях.., як смереки ростуть по горах (Коцюб., II, 1955, 314); Сосна росте на пісках, на гірських схилах. Коли місце обмивають льодові дощі, обдувають снігові вітри, жодне дерево не знаходить у собі мужності рости там, тоді звичайно кажуть: «Посадимо сюди сосну» (Ю. Янов., II, 1958, 126); // Виростати (перев. про волосся). Ні вуси, ні борода не хотіли рости на його темному, як юхт, обличчі (Коцюб., І, 1955, 34).
@ Наговорити (розказати) [,що] на вербі груші ростуть див. груша.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | росту | ростемо |
2 особа | ростеш | ростете |
3 особа | росте | ростуть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ростиму | ростимемо |
2 особа | ростимеш | ростимете |
3 особа | ростиме | ростимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ріс | росли |
Жіночий рід | росла | |
Середній рід | росло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ростімо | |
2 особа | рости | ростіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ростучи | |
Минулий час | рісши |