торець
ТОРЕЦЬ, ч . 1. род. рця. Поперечна грань предмета (колоди, стрижня, цеглини тощо). Тріскотіли дрова, сичали, і закипала на торцях пінка (Шиян, Вибр., 1947, 226); Спилявши верхню частину дерева, торець зрізу старанно зачищають садовим ножем (Колг. Укр., 11, 1956, 36); Шви між вінцями зрубу, а також торці колод тут примазують глиною або вапняним розчином і фарбують у різні тони (Жилий буд. колгоспника, 1956, 143); Порошкова суміш потрібного складу запресовується в залізну гільзу, торці якої потім заварюються (Наука.., 6, 1956, 10).
2. род. рця, буд. Бокова (коротка) сторона прямокутного в плані будинку, споруди. На торці жилого приміщення, зверненому завжди до вулиці, верхні вінці подовжніх стін випускаються у вигляді консолі (Дерев. зодч. Укр., 1949, 17); На торці приміщення київського готелю «Інтурист» ..мозаїка - «Народне мистецтво» (Веч. Київ, 26.VІІ 1971, 2).
3. род. рця. Короткий, звичайно шестигранний, дерев'яний брусок, призначений для підлоги або для покриття дороги. Машина м'яко слалась по шелесткому бруку, По восьмигранних шашках наковзаних торців (Бажан, Вибр., 1940, 141); Колісниці проторохкотіли по торцях (Ільч., Серце жде, 1939, 444).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торець | |
Родовий | торцю | |
Давальний | торцеві, торцю | |
Знахідний | торець | |
Орудний | торцем | |
Місцевий | на/у торці | |
Кличний | торцю |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | торець | торці |
Родовий | торця | торців |
Давальний | торцеві, торцю | торцям |
Знахідний | торець | торці |
Орудний | торцем | торцями |
Місцевий | на/у торці | на/у торцях |
Кличний | торцю | торці |
торцевий
ТОРЦЕВИЙ, а, е. 1. спец. Прикм. до торець 1. Для остаточної обробки торцевих поверхонь у насадних фрез, а також для шліфування отвору у фрез, розверток.. - застосовують цангові патрони (Технол. різального інстр., 1959, 50); // Який міститься на торці. Для того, щоб фреза не поверталася на оправці, в ній роблять шпонковий паз. Шпонковий паз може бути поздовжнім або торцевим (Фрез. справа, 1957, 33); // Пристосований для оброблення поперечного зрізу чого-небудь, для роботи по торцю. Характеризуючи торцеві фрези, треба вказати учням на їх переваги (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 50); // Який полягає в обробленні поперечного зрізу чого-небудь, у роботі по торцю. Торцеве фрезерування.
2. Зроблений з торців, покритий торцями (у 3 знач.). Чудові вороні і білі коні, з сітками і блискучою збруєю, нетерпляче били копитами об торцеву мостову (Кочура, Зол. грамота, 1960, 257); Вони [сили] окрилювали юнака, пробуджені величним містом, яке котило, немов хвилі, натовп по обох боках Невського, екіпажі, санки по торцевому брукові (Полт., Повість.., 1960, 374).
3. буд. Поперечний, боковий. У торцевих стінах сховищ прибудовують тамбури з подвійними зовнішніми дверима (Колг. енц., II, 1956, 169); На торцевій частині житла було одне вікно проти столу, рідше два (Дерев. зодч. Укр., 1949, 9); В більшості районів північної та лісостепової частини України на торцевому фасаді («причілку»), що виходить на вулицю, роблять два вікна (Жилий буд. колгоспника, 1956, 55); // Розташований на поперечному боці чого-небудь. Торцеві двері вагона; Торцеве вікно.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | торцевий | торцева | торцеве | торцеві |
Родовий | торцевого | торцевої | торцевого | торцевих |
Давальний | торцевому | торцевій | торцевому | торцевим |
Знахідний | торцевий, торцевого | торцеву | торцеве | торцеві, торцевих |
Орудний | торцевим | торцевою | торцевим | торцевими |
Місцевий | на/у торцевому, торцевім | на/у торцевій | на/у торцевому, торцевім | на/у торцевих |