ціна
ЦІНА, и, ж. 1. Вартість товару, виражена в грошових одиницях. Сума вартостей всіх товарів даного суспільства збігається з сумою цін товарів (Ленін, 26, 1972, 60); Ціна на хліб раптом підскочила, і це так стурбувало Маланку, що вона щоночі бачила погані сни (Коцюб., II, 1955, 20); - На всі наші товари, окрім щетини, падає ціна (Стельмах, І, 1962, 40); - А чи не продав би ти своєї люльки? - поспитав Юрій Макарович.. Натяк на ціну зацікавив чоловіка. Він завагався, замислився, яку б скласти ціну, ніби побоювався прогадати на дідівському подарункові (Коцюба, Нові береги, 1959, 161); З рукава доччиного кожуха червоніє щось,- хустка! Новісінька, ще й ярличок з ціною не одірваний (Головко, II, 1957, 192); // Плата, винагорода, грошове відшкодування за що-небудь. Трохим розпитує, який є заробіток, яка ціна у день (Кв.-Осн., II, 1956, 402); Замовець і тут не став сперечатися і спитав ціну (Тулуб, Людолови, І, 1957, 120); - Ти не сердься, а то, чого доброго, відмовишся й сорочку мені шити або заправиш таку ціну, що доведеться шукати іншу майстерницю (Шиян, Баланда, 1957, 9).
◇ Масштаб цін див. масштаб; Монопольні ціни див. монопольний; Ціна поділки [вимірювального приладу] - число одиниць вимірюваної величини, яке відповідає переміщенню покажчика приладу по шкалі на одну поділку. Для вимірювання користуються вимірювальними інструментами з різною точністю (ціною поділки ) і різними похибками вимірювання (Методика викл. фрез. спр., 1958, 29).
◇ В (на) ціні що - високо ціниться, дуже дороге що-небудь. - Земля тепер в ціні - по п'ятдесят карбованців десятину не купиш (Мирний, III, 1954, 294); Мій хлібе рідний! Був ти на ціні В важкі літа, у бідні трудодні, В скупім пайку, у фронтовій траншеї (Мал., Листи.., 1961, 39); Загинати (загнути) ціну див. загинати; Заламувати (заламати, заломлювати, заломити) ціну див. заламувати, заломлювати; Збивати (збити) ціну див. збивати; Красна ціна див. красний; Ламати ціну див. ламати; Піднімати (підняти) ціну див. піднімати; Скажена ціна див. скажений; Спадати (спасти) з ціни (у ціні) див. спадати.
2. перен. Цінність, значення чого-небудь. Мудросте-науко! Гарная перлино! Хоч сама безцінна, всім даєш ти ціну. Що мені з тобою бідність і харпацтво? Що мені без тебе скарби та багатство? (Крим., Вибр., 1965, 126); Не раз підслухував він розмову між Левком і німецькими офіцерами. Певно, це мало якусь ціну, але кому передати? Куди підеш? (Цюпа, Назустріч.., 1958, 220).
◇ Гріш ціна; Ціна - мідний гріш див. гріш; Дорогою ціною - принісши великі жертви, затративши багато зусиль. [Xимка:] Дорогою ціною той спокій достався мені: честі позбулася, лихої слави набулася (Мирний, V, 1955, 240); Радянський народ.. дуже дорогою ціною окупив перемогу над фашизмом (Галан, Перед лицем фактів, 1959, 11); Дорого (дорогою ціною) заплатити див. заплатити; За всяку ціну див. всякий; Знати собі ціну див. себе; Знати ціну див. знати; Знати ціну життю див. життя; [І] ціни не [можна] зложити (не зложиш) кому, чому - те саме, що [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) (див. складати). Знання це скарб, йому й ціни не зложиш. Визбируй же його, де тільки можеш! (Мисик, Біля криниці, 1967, 309); [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) див. складати; [І] ціни немає (нема) кому, чому - те саме, що [І] ціни не [можна] скласти (не складеш) (див. складати). Вся [Маруся] в золоті, в шовках. Там, одна плахта - павине перо - пар двох волів чумацьких стояла, а коралям і ціни нема. А сукня ж то з золотими усами!.. (П. Куліш, Вибр., 1969, 266); Копійка ціна див. копійка; Набивати (набити) ціну див. набивати; Набивати (набити) собі ціну див. набивати; Розуміти ціну див. розуміти; Складати (скласти) ціну див. складати; Ціна - ламаний гріш див. ламаний; Ціна п'ятак кому, чому - те саме, що Копійка ціна (див. копійка).- По гривенику? - ..Твоєму богатирю в базарний день красна ціна - п'ятак (Ковінька, Кутя.., 1960, 23); Ціною чого, якою [добути, добитися і т. ін. ] - затратившись, уживши щось або жертвуючи кимсь, чимсь, дістати бажане, отримати потрібне. Отже, Василинка Павлюк, хоч і ціною певного розходження між керівництвом парткому та дирекцією фабрики, все ж свого, найголовнішого, добилася (Коз., Листи... 1967, 252); Атакувати в лоб Турецький вал негайно й невідкладно, якою завгодно ціною (Ю. Янов., II, 1958, 238); Ціною життя (крові, честі, щастя і т. ін. ) - жертвуючи заради чого-небудь життям, честю, щастям і т. ін.- А знаєш, я б теж охоче згодився на таку місію...- Парламентером? -Да, парламентером,- пихнув Саша цигаркою.- Уявляєш собі, серед страшного бойовища власною рукою підняти раптом прапор гуманності, відчути, що ціною одного свого життя даруєш життя сотням тисяч дітей, матерів, рятуєш від винищення музеї, храми, парки, мости... (Гончар, III, 1959, 241); [Гелен:] Дарунок згоди ліпший над здобуток, що на війні ціною крові взято (Л. Укр., II, 1951, 302).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ціна | ціни |
Родовий | ціни | цін |
Давальний | ціні | цінам |
Знахідний | ціну | ціни |
Орудний | ціною | цінами |
Місцевий | на/у ціні | на/у цінах |
Кличний | ціно | ціни |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ціна | ціни |
Родовий | ціни | цін |
Давальний | ціні | цінам |
Знахідний | ціну | ціни |
Орудний | ціною | цінами |
Місцевий | на/у ціні | на/у цінах |
Кличний | ціно | ціни |
цінити
ЦІНИТИ, ціню, ціниш, недок., перех. і без додатка. 1. Те саме, що цінувати 1. І послав Давид по світі Той плужок возити І писати і писати, Як будуть цінити. І цінили того плуга І ціну писали: Скрізь від тисячі червоних Менше не давали (Рудан., Тв., 1959, 514).
2. перен. Судити про кого-, що-небудь, давати оцінку комусь, чомусь. [Старий гість:] А що, дон Пабло? вже тепер нарешті покличе вас король до свого двору, -такого зятя тесть... [Д. Пабло:] Його величність не по зятях, а по заслузі цінить (Л. Укр., III, 1952, 349); // Визнавати цінність, значення кого-, чого-небудь. [Єлизавета:] Вшанувати так співця могилу Міг тільки той, хто сам складав пісні, І цим тепер дорожчий ти мені, Бо я ціню святу натхнення силу (Коч., П'єси, 1951, 62); - Хіба ж я тебе мало люблю?..- палко урвала його Настя..- Я все бачу і ціню, але, крім кохання, треба знати життя (Тулуб, Людолови, І, 1957, 67); Хоч він був зовсім непрактичний, бійці, з властивою, мабуть, тільки нашим людям добродушністю, цінили вже саме прагнення Ференца чесно трудитись, стати їм у пригоді (Гончар, III, 1959, 229); // Визнаючи цінність чого-небудь, дорожити ним. Ціни в жнива хвилину більше, ніж взимку годину (Укр.. присл.., 1955, 362); Положивши голову на обидві руки і дивлячись кудись-то далеко-далеко, він замислився. Про що? Чи ціниш ти як слід теперішні свої щасливі хвилини? Так, ціню... (Хотк., І, 1966, 43); // Ставити що-небудь високо. Нікому ніколи не сказав [Данкевич] лихого слова; коли жінка часом завередувала, уступався з очей; цінив домашній спокій вище всього і дбав про хату (Мак., Вибр., 1954, 285); Приязні їхньої невимушений знак Ціню я над усі тріумфи (Зеров, Вибр., 1960, 105); М. Рильський високо цінив мовностилістичну майстерність творів літератури художнього реалізму, чистоту і ясність літературної мови (Нар. тв. та етн., 2, 1965, 38); // Ставитися до кого-небудь з повагою, вважати вартим поваги. Я його [Фрейліграта] високо ціню і тепер, і залічую його до найзначніших поетів, які настали в Німеччині після іюльської [липневої] революції (Л. Укр., IV, 1954, 134).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ціню | цінимо |
2 особа | ціниш | ціните |
3 особа | цінить | цінять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цінитиму | цінитимемо |
2 особа | цінитимеш | цінитимете |
3 особа | цінитиме | цінитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | цінив | цінили |
Жіночий рід | цінила | |
Середній рід | цінило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | цінімо | |
2 особа | ціни | цініть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | цінячи | |
Минулий час | цінивши |