артикуляція
АРТИКУЛЯЦІЯ, ї, ж., лінгв. Робота мовних органів, спрямована на вимовляння того чи іншого звука мови; також положення мовних органів при вимові такого звука. Роботу над дикцією слід починати з.. вироблення вірної артикуляції (Худ. чит.., 1955, 35); Це звуки [дифтонги] неоднорідної артикуляції, в яких переважає перший або другий компонент (Нариси з діалектології.., 1955, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | артикуляція | артикуляції |
Родовий | артикуляції | артикуляцій |
Давальний | артикуляції | артикуляціям |
Знахідний | артикуляцію | артикуляції |
Орудний | артикуляцією | артикуляціями |
Місцевий | на/у артикуляції | на/у артикуляціях |
Кличний | артикуляціє | артикуляції |