витрясати
ВИТРЯСАТИ, аю, аєш, недок., ВИТРЯСТИ, су, сеш, мин. ч. витряс, ла, ло; док., перех. 1. Трясучи, викидати, висипати що-небудь. Ми приходим молотити, в понеділок калатаєм, а з вівторок витрясаєм, а в середу б'єм солому (Сл. Гр.); [Марусяк:] Мовчать! Ось гроші!.. (витрясає з череса гроші) (Фр., IX, 1952, 314); * Образно. Як не трясла Антоном доля, а не витрясла з грудей душі хлібороба (Чорн., Потік.., 1956, 14).
@ Витрясти душу: а) довести до смерті. - В мене була пропасниця, трясла мене так, що трохи душі не витрясла (Н.-Лев., III, 1956, 397); б) (лайл. ) уживається як погроза. - Кажи, а то я з тебе душу витрясу! - Іван Федотович припер Кас'яненка в куток і так здавив за горло, що тому виперло з лоба очі (Вас., І, 1959, 383); [Лизогуб:] А коли вони не знайдуть язика? [Кривоніс:] Я з них душу витрясу (Корн., І, 1955, 237); Витрясти печінку (печінки) - дуже натрясти кого-небудь при їзді по нерівній дорозі. - Воно через греблю набагато ближче, та тільки.. там не справили шляху. Мабуть, такі рівчаки та груддя, що й печінки витрясе (Донч., VI, 1957, 308).
2. діал. Танцювати. З цим словом лівою рукою взявся в боки, а праву відставив, як наче держить панянку, і ну витрясать польки, приграючи на губу (Свидн., Люборацькі, 1955, 142).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витрясаю | витрясаємо |
2 особа | витрясаєш | витрясаєте |
3 особа | витрясає | витрясають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витрясатиму | витрясатимемо |
2 особа | витрясатимеш | витрясатимете |
3 особа | витрясатиме | витрясатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | витрясав | витрясали |
Жіночий рід | витрясала | |
Середній рід | витрясало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | витрясаймо | |
2 особа | витрясай | витрясайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | витрясаючи | |
Минулий час | витрясавши |