готовити
ГОТОВИТИ, влю, виш; мн. готовлять; недок., перех. Те саме, що готувати. А тим часом монголи готовили вже коней до від'їзду (Фр., VI, 1951, 89); Клялися вони у п'ятім [1905 р.]: - Землю кров'ю окропим. - Порох самі готовили, падали в грім барикад (Мал., Звенигора, 1959, 69); Еней тоді як народився, Разів із п'ять перехрестився, Звелів готовити обід (Котл., І, 1952, 68).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | готовлю | готовимо |
2 особа | готовиш | готовите |
3 особа | готовить | готовлять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | готовитиму | готовитимемо |
2 особа | готовитимеш | готовитимете |
3 особа | готовитиме | готовитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | готовив | готовили |
Жіночий рід | готовила | |
Середній рід | готовило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | готовмо | |
2 особа | готов | готовте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | готовлячи | |
Минулий час | готовивши |
готувати
ГОТУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. перех. Робити придатним, готовим для використання. Пізно світилось проти п'ятниці світло, як в великодну ніч. Люди мовчки готували сокири, кілки, залізні лопати (Коцюб., II, 1955, 86); Готувала [медсестра] інструменти для чергової операції (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 9); За останні роки стали краще удобрювати землю, готувати насіння і доглядати за посівами (Колг. Укр., 4, 1958, 24); // Навчати з якою-небудь метою, давати необхідні знання; підготовляти. Мене готували до інституту, а брата до корпусу (Мирний, IV, 1955, 334); У місті [Львові] десятки робітничих шкіл, технічних училищ, різні фахові курси готують кадри робітників (Рад. Укр., 15.1 1959, 4).
2. перех. Працювати, розробляючи що-небудь, здійснюючи якесь завдання. Хлопці думають, що це я доповідь їм готую, і ходять навшпиньки (Ю Янов., І, 1954, 60); Інженер-іригатор готував плани нових прочисток ариків, використання забутих заурів (Ле, Міжгір'я, 1953, 28); // Виготовляти що-небудь. - А там - камінь обробляють - точать, пиляють, вистругують з нього всякі виробки; а там з глини посуд готують (Мирний, IV, 1955, 330); Дослідник готує його [добриво] так, наче першокласний куховар якусь заморську підливу (Донч., VI, 1957, 17).
3. перех. і без додатка. Варити, приготовляти їжу; куховарити. Почала я готувати снідання, а черниця за мною у комору, пшона одміряє у глечик, одсипає муки у миску, сметани у полумисок (Вовчок, 1, 1955, 253); Дмитро охоче працює з дідом, охоче переймає його науку і з задоволенням їсть усякі чудернацьки приправлені страви, які готує старий (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 269); Смачно готувала Марія, але страва та була Ларисі гіркішою від полину (Руд., Остання шабля, 1959, 321).
4. перех. Заготовляти що-небудь для дальшого використання, робити запас чогось. То-то і є! поки чоловік у добрі та у щасті, так він дума, що вже йому і усе так буде, і не журиться ні об чім, і не готує собі нічого (Кв.-Осн., II, 1956, 137); - Готуй лишень посаг та рушники: хутко й свататимуть! (Вовчок, І, 1955, 66).
5. перех. Збиратися зробити що-небудь, замишляти щось. [Кушнірук:] А вчора чоловік із двору хвалився нашим хлопцям, що пані Люба із сином готують на нас облаву (Вас., III, 1960, 409); Що там робиться в тих загадкових бетонованих черевах? Що роблять там гарнізони, що планують, що готують? (Гончар, III, 1959, 37).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | готую | готуємо |
2 особа | готуєш | готуєте |
3 особа | готує | готують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | готуватиму | готуватимемо |
2 особа | готуватимеш | готуватимете |
3 особа | готуватиме | готуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | готував | готували |
Жіночий рід | готувала | |
Середній рід | готувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | готуймо | |
2 особа | готуй | готуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | готуючи | |
Минулий час | готувавши |