грабки
ГРАБКИ, ів, мн. Пристрій до коси у вигляді невеличких граблів з довгими зубцями. Прикажчик уже біг з двору, несучи на плечах косу з грабками (Мирний, IV, 1955, 243); Старанно, з потроєною пильністю я виносив грабки так, щоб покіс лягав рівно ніби по шнуру, стебло до стеблини на всю довжину гін (Сенч., Опов., 1959, 255).
@ Косити на грабки - косити косою з грабками. І косять жито на грабки. Бува, під інший рік, як очерет, уродить (Г.-Арт., Байки.., 1958, 129).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грабки | |
Родовий | грабків | |
Давальний | грабкам | |
Знахідний | грабки | |
Орудний | грабками | |
Місцевий | на/у грабках | |
Кличний | грабки |
грабок
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грабок | грабки |
Родовий | грабка | грабків |
Давальний | грабкові, грабку | грабкам |
Знахідний | грабок | грабки |
Орудний | грабком | грабками |
Місцевий | на/у грабку | на/у грабках |
Кличний | грабку | грабки |