пильність
ПИЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пильний1. За Острополем Вишневецький звелів палити фальшиві огнища по степу і тим присипляти пильність упевнених у собі дозорних з табору Косінського (Ле, Наливайко, 1957, 56); Чорні імлисті очі дивилися задумливо й серйозно, але посаджені вони були близько одне до одного, і тому погляд їх набирав зосередженої пильності (Тулуб, Людолови, І, 1957, 57); Обдарований незвичайними здібностями, величезною пам'яттю, бистрим і ясним розумом, він із тими вродженими дарами лучив велику пильність і працьовитість (Фр., III, 1950, 29); Почав [лікар] оглядати хлопця з такою пильністю, як циган оглядає на ярмарку коня: зазирав до рота, у вуха, вивертав повіки (Добр., Ол. солдатики, 1961, 21).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пильність | пильності |
Родовий | пильності, пильности | пильностей |
Давальний | пильності | пильностям |
Знахідний | пильність | пильності |
Орудний | пильністю | пильностями |
Місцевий | на/у пильності | на/у пильностях |
Кличний | пильносте | пильності |