досвідченість
ДОСВІДЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. досвідчений. Треба було мати справді чуйне вухо, уважність і досвідченість, щоб констатувати, що у вагоні тріснула букса (Донч., І, 1956, 480).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | досвідченість | досвідченості |
Родовий | досвідченості, досвідчености | досвідченостей |
Давальний | досвідченості | досвідченостям |
Знахідний | досвідченість | досвідченості |
Орудний | досвідченістю | досвідченостями |
Місцевий | на/у досвідченості | на/у досвідченостях |
Кличний | досвідченосте | досвідченості |