завивало
ЗАВИВАЛО, а, с., рідко, 1. Предмет жіночого вбрання, яким обмотують голову. Так у чорні завивала позамотувана [чорниця], що тільки зористі іскрові очі блищать (Вовчок, VI, 1956, 325); Легкого завивала Струмилась круг лиця прозорість неясна (Рильський, Поеми, 1957, 267).
2. діал. Чалма. Усюди картинки: то якась панночка.., а то був знов турок у червоному завивалі (Вовчок, VI, 1956, 244); Мулла в зеленому завивалі.. і кілька мурз переходили від вогнища до вогнища (Тулуб, Людолови, І, 1957, 161).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | завивало | завивала |
Родовий | завивала | завивал |
Давальний | завивалу | завивалам |
Знахідний | завивало | завивала |
Орудний | завивалом | завивалами |
Місцевий | на/у завивалі | на/у завивалах |
Кличний | завивало | завивала |
завивати
ЗАВИВАТИ1, аю, аєш, недок. 1. Пронизливо, тужливо вити. Десь далеко сіроманці Вовки завивають (Шевч., І, 1951, 112); Звір у яру виє-завиває (Мирний, V, 1955, 264); Серед ночі лев страшно ричав, завивала гієна (Граб., І, 1959, 474).
2. перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). Вулицями серед мурів Метелиця завиває, Слід усякий замітає (Фр., XIII, 1954, 20); // безос. Завивало, бурхало і мело.. майже цілу добу (Коз., Сальвія, 1959, 186); // Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). А з того боку, біля кузні, тонко завивала циркулярка (Мушк., Чорний хліб, 1960, 102); // Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін. (про музичні інструменти, сигнальні апарати і т. ін.). У великому залі ресторану завивали і хлипали скрипки (Збан., Переджнив'я, 1955, 217).
3. розм. Голосно і протяжно викрикувати; протяжно виючи, стогнати. Аж лящить Жіночий регот. Завиває, Реве хазяїн: - Будем пить, Аж поки наша доня спить (Шевч., II, 1963, 32); - Оа-оа-оа-оа, дайте мі го [мені його]!.. -в якімось пароксизмі завивав Юріштан і без свідомості.. кинувся на Марусяка, прямо на ніж... (Хотк., II, 1966, 292); // Співати протяжно, тужливо або не в лад.
ЗАВИВАТИ2, аю, аєш, недок., ЗАВИТИ, в'ю, в'єш, док., перех . 1. Робити завитки, закрутки на чому-небудь; закручувати. Одні дівчата витискають гострою машинкою листя та пелюсточки, другі оправляють дроти в те листя, треті фарбують, четверті крохмалять, завивають та розправляють (Л. Укр., III, 1952, 491); //Закручуючи волосся, робити кучері. Навіть в убранні Алли Михайлівни з'явилась недбалість, вона все більше ходила в пеньюарі і покинула завивати волосся (Л. Укр., III, 1952, 618); Гримери готували бороди, фарби, парики, розчісували та завивали їх (Моє життя в мист., 1955, 48).
2. Вплітати, з'єднувати в одне ціле. Оця красуня [Прага] ніжно-руса, Що квіти в коси завива, - Це мужній голос Яна Гуса І Яна Жижки булава (Рильський, І, 1956, 316); // Виготовляти що-небудь, сплітаючи з чогось. Ой зав'ю вінки да на всі святки (Чуб., III, 1872, 190).
ЗАВИВАТИ3, аю, аєш, недок., ЗАВИНУТИ, ину, инеш і рідко ЗАВИТИ, в'ю, в'єш, док., перех. Загортати в що-небудь, обмотувати чимсь. Сухі препарати завивали у мішки (Март., Тв., 1954, 315); Івоніка завинув у платину потрібні папери (Коб., II, 1956, 183); Думбадзе оголив їй руку і завинув її стерильними серветками (Смолич., Прекр. катастр., 1956, 206); - Завий Оленку в мою хустку, бо змерзне, як муха! (Чендей, Вітер.., 1958, 286).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завиваю | завиваємо |
2 особа | завиваєш | завиваєте |
3 особа | завиває | завивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завиватиму | завиватимемо |
2 особа | завиватимеш | завиватимете |
3 особа | завиватиме | завиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | завивав | завивали |
Жіночий рід | завивала | |
Середній рід | завивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | завиваймо | |
2 особа | завивай | завивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | завиваючи | |
Минулий час | завивавши |