контррозвідка
КОНТРРОЗВІДКА, и, ж. Організація, що має завдання протидіяти розвідці супротивника, боротися зі шпіонажем, диверсіями тощо. Василь Чумак у листопаді 1919 року був схоплений і розстріляний денікінською контррозвідкою (Поезія.., 1956, 68); Їй пригадалися потаємні кімнати контррозвідки (Мик., II, 1957, 289).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | контррозвідка | контррозвідки |
Родовий | контррозвідки | контррозвідок |
Давальний | контррозвідці | контррозвідкам |
Знахідний | контррозвідку | контррозвідки |
Орудний | контррозвідкою | контррозвідками |
Місцевий | на/у контррозвідці | на/у контррозвідках |
Кличний | контррозвідко | контррозвідки |