навивати
НАВИВАТИ, аю, аєш, недок., НАВИТИ, в'ю, в'єш і НАВИНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Намотувати, накручувати на що-небудь. А я, брате, рано устаю, Великі кужелі навиваю. Великі кужелі навиваю Та чужую скриню наповняю! (Укр. лір. пісні, 1958, 435); Від часу дочасу панночка відділяла пасмо свого чудового чорного волосся, навивала його на щипці і тоді воно тріщало (Л. Укр., III, 1952, 603); Мендель приніс із магазину свіжу линву, її навинули на вал (Фр., І, 1955, 110).
2. Наготовляти за допомогою сукання яку-небудь кількість чогось.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навиваю | навиваємо |
2 особа | навиваєш | навиваєте |
3 особа | навиває | навивають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навиватиму | навиватимемо |
2 особа | навиватимеш | навиватимете |
3 особа | навиватиме | навиватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | навивав | навивали |
Жіночий рід | навивала | |
Середній рід | навивало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | навиваймо | |
2 особа | навивай | навивайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | навиваючи | |
Минулий час | навивавши |