підрив
ПІДРИВ, у, ч. Дія і стан за знач. підривати1, підірвати і підриватися1, підірватися. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені в Росії? Се для них великий підрив (Л. Укр., V, 1956, 141); Підрив сільського господарства в умовах війни і недорід, що спіткав Україну в 1648 р., викликали гостру недостачу в хлібі (Іст. УРСР, І, 1953, 243); Сатиричні прийоми народної пісні він [Роберт Бернс] майстерно використав для підриву основ пуританської релігії (Рад. літ-во, 5, 1958, 89).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підрив | підриви |
Родовий | підриву | підривів |
Давальний | підривові, підриву | підривам |
Знахідний | підрив | підриви |
Орудний | підривом | підривами |
Місцевий | на/у підриві | на/у підривах |
Кличний | підриве | підриви |
підрити
ПІДРИТИ див. підривати2.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підрию | підриємо |
2 особа | підриєш | підриєте |
3 особа | підриє | підриють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | підрив | підрили |
Жіночий рід | підрила | |
Середній рід | підрило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | підриймо | |
2 особа | підрий | підрийте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | підривши |