рум'яний
РУМ'ЯНИЙ, а, е. 1. Покритий рум'янцем (у 1 знач.). Галя рожевіла з двору своїм рум'яним личком і веселила все своїм добрим поглядом... (Мирний, І, 1949, 359); // З лицем, покритим рум'янцем (у 1 знач.). Рипнули двері, і на порозі Килина. Рум'яна з морозу і сердита (Головко, І, 1957, 313).
2. Який має червоний або рожевий колір. Була [Маруся] кругловиденька, ясноока, уста рум'яні, як вишня (Вовчок, І, 1955, 185); Настане час, і в юній сині сади моєї батьківщини рум'яним цвітом зацвітуть (Сос., II, 1958, 17).
3. перен. Який має рожево-червоне або багряне забарвлення від променів сонця під час його сходу чи заходу. Внизу яром клубилася мряка, але вершки дерев уже купалися в рум'яній заграві (Фр., III, 1950, 85); З рум'яного сходу линуло світло й м'якими хвилями розпливалось поміж небом і землею (Коцюб., І, 1955, 341).
4. перен. З рожевим або червоним боком (боками) (про плід); червонобокий. Ленін... Це ім'я, як віти саду в рум'яних плодах, усміх дитини, відбитий у материнських очах... (Сос., Так ніхто.., 1960, 6); Пахнуть яблука рум'яні (Рудь, Дон. зорі, 1958, 110).
5. перен. Який має червонуватий, золотисто-коричневий відтінок (про страви, кулінарні вироби після смаження або випікання). Через дві хвилини Валентин Модестович сидів за столом перед тарілкою з рум'яним і запашним біфштексом (Шовк., Інженери, 1956, 12); Рум'яні пиріжки на величезних блюдах горами здіймались над жареними качками, фаршированими гусьми (Донч., II, 1956, 436).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | рум'яний | рум'яна | рум'яне | рум'яні |
Родовий | рум'яного | рум'яної | рум'яного | рум'яних |
Давальний | рум'яному | рум'яній | рум'яному | рум'яним |
Знахідний | рум'яний, рум'яного | рум'яну | рум'яне | рум'яні, рум'яних |
Орудний | рум'яним | рум'яною | рум'яним | рум'яними |
Місцевий | на/у рум'яному, рум'янім | на/у рум'яній | на/у рум'яному, рум'янім | на/у рум'яних |
рум'яніти
РУМ'ЯНІТИ, ію, ієш, недок. 1. Те саме, що рум'янитися 1. Якби мені шовку, вишити б я вміла, якби кохав мене щиро, я би рум'яніла (У. Кравч., Вибр., 1958, 125); Миронич з утіхою стежив, як оживав хлопець, рум'яніло зажовкле лице, блискотіли очі (Горд., II, 1959, 117).
2. перен. Ставати рожево-червоним або багряним під час сходу чи заходу сонця. Земля усміхається, радо приймає ту ласку [сонця] і вся рум'яніє в західному сяйві (Дн. Чайка, Тв., 1960, 173).
3. перен. Ставати червоним, рожевим (про плід).
4. перен. Набувати червонуватого, золотисто-коричневого відтінку під час смаження або випікання.
5. перен. Виділятися червоним, рожевим забарвленням або червонуватим, золотисто-коричневим відтінком; // Цвісти червоним, рожевим цвітом. Любов моя, вірна подруго, ходімо в життя ізі мною, Де рожі мої рум'яніють і дощик іде стороною (Мал., Запов. джерело, 1959, 48).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'янію | рум'яніємо |
2 особа | рум'янієш | рум'янієте |
3 особа | рум'яніє | рум'яніють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'янітиму | рум'янітимемо |
2 особа | рум'янітимеш | рум'янітимете |
3 особа | рум'янітиме | рум'янітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | рум'янів | рум'яніли |
Жіночий рід | рум'яніла | |
Середній рід | рум'яніло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | рум'яніймо | |
2 особа | рум'яній | рум'янійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | рум'яніючи | |
Минулий час | рум'янівши |