СМЕРТЬ, і, ж. 1. Припинення життєдіяльності організму і загибель його; припинення біологічного обміну речовин в організмі або його частині. Всі організми переживають розквіт, старіння і смерть (Наука.., 8, 1968, 9); Фізіологічна смерть. Смерть клітини.

2. Припинення існування людини, тварини; протилежне життя; кончина, скін. Тяжко нездужала бідна Олександра; лежала сама, і води нікому подать; лежала й смерті дожидала (Вовчок, І, 1955, 36); Смерть його, як і життя, нелюдська була (Мирний, І, 1954, 48); Куди подітись? Він не хотів загинути такою безславною, страшною смертю (Коцюб., II, 1955, 171); Не злічити, скільки їх тут полягло. Ті, що підіймались їм на зміну, бачили їхню смерть, але це їх не страшило (Гончар, II, 1959, 444); - Оце недавно ми не загнали телиці в двір, а вовк вискочив з ліска та й обгриз бік. Теличку не одрятували од смерті,- пропала (Н.-Лев., VII, 1966, 284); При раптовій смерті припиняється нагнітальна діяльність серця, а отже, і кровообіг (Наука.., 7, 1970, 37); *У порівн. [Кассандра:] Ненависний мені той шлюб, мов смерть, я ж так його боюсь (Л. Укр., II, 1951, 300); - Востаннє почули [богунці] свого начдива: - Ненавидьте рабство, як смерть, любіть революцію, як життя (Довж., І, 1958, 212); // Те саме, що Смертна кара (див. смертний). [Молодший римлянин:] Скоріше б вирок той! Чого марудять? [Клієнт:] Патроне, як гадаєш, що їм буде? [Молодий римлянин:] Ну, звісно, смерть. [Клієнт:] Яка? [Молодий римлянин:] Яку присудять (Л. Укр., II, 1951, 513); Благав князя [священик], щоб дав дозвіл висповідати та запричастити людей, засуджених на смерть. Князь прогнав священика (Н.-Лев., VII, 1966, 136); // кому. Уживається як заклик до помсти, відплати. [Вояки:] Нехай мовчить! Доволі! Годі! Чого він вигороджує злочинця? Хто любить імператора - кричи: бунтівникові смерть! (Л. Укр., II, 1951, 535); Орлюк гукнув у пітьму всіма силами своєї душі - всім гнівом, образою, горем: - Смерть фашистським окупантам! (Довж., І, 1958, 283); - Що будемо з ними [поліцаями] робити, люди?- Судить! Хай кладуть своє життя за наше горе!- Повбивать їх! - Жили з нас викручували. Смерть їм! (Тют., Вир, 1964, 528); // Персоніфікація кончини - людський скелет, звичайно з косою. «Забула десь і тая смерть про мене» - ..Коли глядить - Страшенна смерть близесенько стоїть... Дідок оторопів,- і рученьки помліли (Гл., Вибр., 1951, 87); Думки її нічого веселого їй не віщували. Таки треба дожидатися смерті з косою. Життя її закінчене (Март., Тв., 1954, 461); Ніч. Плач. Смерть шумить косою! (Тич., І, 1957, 43); * У порівн. З фаетона виліз у чорній коштовній рясі немолодий і кістлявий, мов смерть, служитель церкви (Стельмах, І, 1962, 638); // перен. Загибель, припинення існування чого-небудь. [Кассандра (волає, зібравши всю силу) :] Прокинься, Троє! Смерть іде на тебе!!! (Л. Укр., II, 1951, 324); Стихло все. Ллється урочиста симфонія смерті кораблів (Корн., І, 1955, 78); В світлиці теплим воском плачуть свічі, немов оплакують смерть найкращих рядків щоденника (Стельмах, І, 1962, 19); // перен. Занепад чого-небудь. Обов'язок керівників самодіяльності та інших культурних працівників на місцях - якомога сприяти розквіту цих талантів, як огню боячись їх нівеляції, їх підведення під загальноприйнятий взірець і т. ін.! Нівеляція - смерть мистецтва (Рильський, IX, 1962, 211).

Голодна смерть - смерть від голоду. Що, коли справді одберуть від неї її землю? ..На ту землю вся її надія, там - її добро, її життя; без землі - голодна смерть! (Мирний, III, 1954, 46); Дбати (придбати, готувати, наготувати і т. ін. ) на смерть - готувати заздалегідь одежу й усе необхідне для похорону. Вже б давно час їй дбати на смерть (Н.-Лев., II, 1956, 20); Розгорнула [Хима] і знов поскладала шмаття та одежу, що придбала собі на смерть... (Коцюб., І, 1955, 88); Легка смерть - раптова смерть без мук. - Як сизий голуб, відлетіло життя,- горбатою тінню нахилилась над матір'ю літня, висушена сонцем і наймами жінка.- Легка смерть. За роботою, - позаздрив хтось із заробітчан (Стельмах, II, 1962, 173); Нагла смерть див. наглий; Насильна смерть див. насильний; Передчасна смерть див. передчасний; Природна смерть див. природний; Холодна смерть - смерть від холоду.

^ Біологічна смерть - необоротне припинення біологічних процесів у клітинах і тканинах і розпад білкових структур; Клінічна смерть див. клінічний; Політична смерть - неможливість для кого-небудь продовжувати політичну діяльність через своє ідейне й політичне банкрутство.

@ Блідий, як (немов, неначе, мов і т. ін. ) смерть - дуже блідий. Денис біга коло нього, руки лама, блідий, як смерть (Кв.-Осн., II, 1956, 414); - Тату! - оступіться, прошу вас,- сказав Карпо, блідий, неначе смерть (Н.-Лев., II, 1956, 291); Бог (господь) смерть посилає див. посилати; Боятися гірше смерті - дуже боятися кого-, чого-небудь. Вона думала про Олександру й боялася її гірше смерті (Коцюб., І, 1955, 71); Видима смерть див. видимий; Вірна смерть - те саме, що Видима смерть (див. видимий). Розставляти міни - вірна смерть для матроса. Матрос це знає, і матрос зневажливо свище (Ю. Янов., II, 1958, 34); Гірше [лютої] смерті (від (од) смерті): а) нестерпно тяжкий. [Жірондист:] Таке життя було б од смерті гірше (Л. Укр., II, 1951, 166); б) нестерпно тяжко. Піду, думаю, заміж!.. Станемо якось бути на світі - хоч не жити, дак бути. А так - се гірше лютої смерті (Барв., Опов.., 1902, 395); Дивитися (зазирати, заглядати, глянути і т. ін. ) смерті в очі (у вічі) див. око¹; До [самої] смерті - до кінця життя. Стискала [Юзя] Зоні руки, присягалася, що любитиме її «завжди, завжди, до самої смерті» (Л. Укр., III, 1952, 656); До смерті - надто, сильно, дуже. [Пан:] Голубчику, заспівайте, коли ваша ласка! До смерті люблю гарні пісні (Вас., III, 1960, 399); Забула смерть див. забувати; Загинути (умерти, полягти і т. ін. ) смертю хоробрих - умерти в бою героєм. Розстрілявши по ворогах усі снаряди, загинуть вони смертю хоробрих за революцію (Довж., І, 1958, 52); Умер і він бійців хоробрих смертю, Та перед нами світочем горить ім'я його (Рильський, II, 1960, 327); Заморити на смерть див. заморювати; Замучувати (замучити) на смерть див. замучувати; Заподіяти собі смерть див. заподіювати; Збиратися, як за смертю - збиратися дуже повільно, мляво. Збирався він, як за смертю: довго шукав рукавиці, батіг, хурчав загаслою люлькою, нипаючи по всіх закапелках (Тют., Вир, 1964, 521); Збліднути як смерть див. збліднути; Зустрічатися (зустрітися) з смертю [віч-на-віч] див. зустрічатися; Іти (піти) на смерть; Іти назустріч смерті - не боячись загинути, іти на самовідданий учинок заради кого-, чого-небудь, бути готовим померти за когось, щось. - На смерть ішов, ну, а такого ще не бачив. І що його робити, то вбийте мене - не скажу (Мик., II, 1957, 46); - Усі ми з піснею цією відважно підемо на смерть! (Сос., II, 1958, 496); - Не тут твоє місце, а з ними, Що смерті назустріч ідуть (Фр., XIII, 1954, 147); Крізь вогонь і смерть - через усі перешкоди й небезпеки. [Гайдай:] Я пронесу цей прапор крізь вогонь і смерть (Корн., І, 1955, 80); Кров і смерть! - уживається як заклик до помсти і відплати. [Гелена:] Ти крикнула до мене: «Кров і смерть!» того тобі довіку не забуду (Л. Укр., II, 1951, 253); Лежати при смерті див. лежати; Між (поміж) смертю й(та) життям - у надзвичайно небезпечному для життя становищі. Христина ж і досі в лікарні б'ється між смертю й життям. Левків батько навіть коні продав, щоб врятувати невістку (Стельмах, І, 1962, 647); На життя й на смерть - те саме, що Не на життя, а на смерть (див. життя). Міцно стоїть купка завзятих чумаків - видко, наважилась боронитися до краю, на життя й на смерть... (Коцюб., І, 1955, 185); На смерть: а) так, що наступає смерть. - Акушерку Рашкевич, кажуть, на смерть забили. Поліції нема, щезла (Коцюб., II, 1955, 170); - Лейтенанта Чорноволенка накрило міною. На смерть... (Коз., Гарячі руки, 1960, 139); б) дуже, сильно; нещадно. Гордий студент обидився на смерть (Н.-Лев., III, 1956, 28); - Прошу не казати про цю пригоду моєму зятеві Ніколає Станбу. Лихий у чоловіка язик, засміє на смерть... (Чаб., Балкан. весна, 1960, 403); На смерть посилати (послати) див. посилати; Не дає (не посилає) бог (господь) смерті кому, заст.- хтось не помирає, хоч бажає цього, хоч уже пора.- Краще б мені на тім світі, ніж на цім... Та не дає мені бог смерті... (Мирний, І, 1949, 407); - Світ.. мені не милий, а господь смерті не посила! (Вовчок, І, 1955, 146); Не забути до смерті див. забувати; Не на життя, а на смерть див. життя; Нести (сіяти) смерть - знищувати, умертвляти багатьох. Ти тремтиш, ти поблід, лиходію? Ніс ти смерть - умри ж тепер сам! (Рильський, II, 1960, 215); Багато їх, цих танків, і завтра після перепочинку вони рушать далі, туди, на схід, щоб сіяти смерть (Хижняк, Тамара, 1959, 88); Переляканий на смерть (до смерті) див. переляканий; Перелякати на смерть (до смерті) див. перелякати; Перелякатися на смерть (до смерті) див. перелякатися; Перемагати (перемогти) смерть див. перемагати; Питання життя й смерті див. питання; Побліднути як смерть - стати надзвичайно блідим. - Він, він,- крикнула Уляна і як смерть поблідла... Пропала ж я! (Мирний, І, 1954, 312); Пожити смерті див. поживати²; Померти (умерти) не своєю смертю див. свій; Померти (умерти) своєю смертю див. свій; Приймати (прийняти) смерть див. приймати; При смерті - в дуже тяжкому, небезпечному для життя стані. - Чи живий він, чи ні. В сорок першому я залишив його в оточенні майже при смерті (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 42); Приходить (приходила, прийшла, прийде) смерть - хтось помирає (помирав, помер, помре). - Як же мені важко! Чи се смерть моя приходить!.. (Вовчок, І, 1955, 201); Не глядячи на Одарчині сльози, молитви, смерть не приходила (Мирний, І, 1954, 60); Він думав: «Я старий.. Прийде незабаром смерть і разом зо мною покладе в домовину і мою думку...» (Коцюб., III, 1956, 9); Просити (прохати) [у бога] смерті, заст.- виявляти небажання жити. [Василь:] Як навіжений, кидався я перший у січу, прохав у бога смерті... (Мирний, V, 1955, 107); Скалічити на смерть див. скалічити; Скараний на смерть див. скараний; Скарати на смерть див. скарати; Смерть заглядає (заглянула, зазирає, дивиться і т. ін. ) в очі (у вічі) див. око¹; Смерть занесла свою гостру косу див. заносити; Смерть за плечима у кого - хтось дуже хворий, старий, скоро помре. Заридав кобзар, заплакав Сліпими очима. Дивувалися дівчата: Вже смерть за плечима, А він, сліпий, сивоусий, Про колишнє плаче (Шевч., І, 1963, 155); - Вік мій вже недовгий... Смерть за плечима (Н.-Лев., VI, 1966, 366); Смерть за смерть - помста вбивством за вбивство; відплата. Девізом нескорених було: «Кров за кров! Смерть за смерть!» І земля горіла під ногами окупантів (Веч. Київ, 24.I 1969, 2); Смерть косить (скосила) кого - хтось помирає (помер), гине (загинув). Не можна й підвести обличчя до кулеметного щита. У нім є проріз для прицілу, і смерть крізь нього нас косила (Сос., II, 1958, 385); Смерть найти (знайти) - загинути, померти. Наш Евріал остервенився, Забув, що на часок зайшов; В намет к Мезапу був пустився, Там може б смерть собі найшов (Котл., I, 1952, 226); Смерть узяла (забрала) кого - хтось помер. Умерла баба... не буде більше баби... Смерть узяла бабусю... (Мирний, І, 1949, 155); Яків Герасимович [Кухаренко] багато збирався писати й певно лишив би чимало цікавих праць, коли б нагла й трагічна смерть не забрала в нас ще одного вірного сина (Коцюб., III, 1956, 49); Собача смерть див. собачий; Стояти (битися і т. ін. ) на смерть - битися, боротися стійко, не шкодуючи життя. - Відступати нам нікуди. Може, комусь із нас тут судилося загинути, не доживши до дня перемоги. Але пам'ятаймо одне: на нас лежить велика місія. Будемо ж стояти на смерть! (Гончар, III, 1959, 117); На смерть стоять пролетарі за свободу (Довж., І, 1958, 59); Замах не злякав Данька, він лише посилив у ньому бажання битись, битись з ними непримиримо, на смерть.. Стискав у руці гвинтівку (Гончар, II, 1959, 230); [Тільки] по смерть [добре] посилати див. посилати; Три чисниці до смерті див. чисниця; У (в) смерть: а) так, що наступає смерть. - Забив. У смерть забив. Он гляньте! - і вона вказала на золотогривого півня, що лежав коло печі (Мирний, І, 1954, 237); Василь протанцював уже три вулички.. Онде вже й хату видно... Постріл! І... нема Василя. Упав він просто з танцю на дорогу - в смерть (Довж., І, 1958, 89); б) дуже, сильно. - Кажуть, Степка за ним у смерть побивається... (Зар., На.. світі, 1967, 261); Час смерті див. час; Шукати смерті - робити щось необачно, ризикуючи життям. Мар'ян журливо подивився навколо, поглянув на козацьку й турецьку могили.. і з жалем подумав, скільки то марно пропало люду на білому світі. Чого було отим турчинам шукати смерті в чужому степу? (Стельмах, І, 1962, 635).

3. розм. Щось дуже погане, неприємне, небажане. [Острожин:] Щасливий випадок! А то рискував зостатись тут зовсім без товариства, а для нас, людей столичних, се просто смерть (Л. Укр., II, 1951, 83).