СТЕК, а, ч. Тонка палиця з ремінною петлею на кінці, що служить хлистом при верховій їзді. Сотник роздратовано цьвохнув себе стеком по крагах (Панч, I, 1956, 160); За кільканадцять кроків.. побачив Річинський таку сцену: без кітеля, в одній сорочці, полковник лупцював стеком солдата (Вільде, Сестри.., 1958, 17).

СТЕКА, и, ж., мист. Дерев'яний або кістяний інструмент, яким користуються скульптори при ліпленні. Руки, що звикли до пензля, стеки й рейсфедера, взялися на заклик партії за автомат, міномет, штурвал літака (Ю. Янов., II, 1954, 195); Слухняна, мов пензель, скульпторська стека кладе лінію за лінією, чутливо окреслюючи деталь мистецького витвору (Рад. Укр., 2.І 1963, 3).