схрещений
СХРЕЩЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до схрестити. - Ха-ха-ха, - низько сміється отець Миколай, і його кругла голова і пухкі, схрещені на грудях руки драглистим тремтінням доповнюють сміх (Стельмах, І, 1962, 268); Вдалося [Інститутові рибного господарства] одержати гібрид українського коропа, схрещеного з амурським сазаном (Веч. Київ, 20.VІІІ 1974, 2); // схрещено, безос. присудк. сл. На білому муарі.. схрещено два невеличкі прапорці (Смолич, Мир.., 1958, 82).
2. у знач. прикм. Складений, розміщений навхрест. Емблема лісівника - два схрещених золотих дубових листки - викликає в народі пошану (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 203); Тягнирядно смикнув схрещені й заломлені руки донизу. Ілько, аж хлипнувши з болем, виправився (Головко, II, 1957, 146); На гербі Полтави - прапори Петра І і схрещені шпаги - на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (Наука.., 10, 1965, 39).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | схрещений | схрещена | схрещене | схрещені |
Родовий | схрещеного | схрещеної | схрещеного | схрещених |
Давальний | схрещеному | схрещеній | схрещеному | схрещеним |
Знахідний | схрещений, схрещеного | схрещену | схрещене | схрещені, схрещених |
Орудний | схрещеним | схрещеною | схрещеним | схрещеними |
Місцевий | на/у схрещеному, схрещенім | на/у схрещеній | на/у схрещеному, схрещенім | на/у схрещених |