шпага
ШПАГА, и, ж. Холодна зброя з прямим вузьким і довгим клинком тригранної, чотиригранної і шестигранної форми. На гербі Полтави - прапори Петра І і схрещені шпаги - на спогад про перемогу російських військ над шведами у 1709 році (Наука.., 10, 1965, 39); Дуже було смішно, як один слон представляв пана в ресторані, другий кухаря в білій шапці і хвартусі, третій поліцейського в треузолці і при шпазі (Л. Укр., V, 1951, 48); *Образно. Ніч.. З бойової рубки синіми шпагами прожекторів м'яко фехтує сигнальник (Корн., І, 1955, 43); *У порівн. Хутір лежав між горбами. Тополі, високі, рівні, вібрували на вітрі, як сталеві шпаги (Тют., Вир, 1964, 468); // перен. Те саме, що шпажист.Авторитет українського фехтування на світовій арені досить високий: перша рапіра планети - львів'янин Василь Станкевич, перша шпага у світі - киянин Григорій Крисс (Рад. Укр., 12. І 1972, 4).
^ Віддавати (віддати) шпагу, заст.- визнавати себе переможеним, здаватися в полон; Схрещувати (схрестити) шпаги - те саме, що Схрещувати (схрестити) списи (див. схрещувати). Олександр Сергійович не раз схрещував тут шпаги на публічних диспутах з професором Каченовським, відстоюючи оригінальність "Слова о полку Ігоревім" (Полт., Повість.., 1960, 531).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | шпага | шпаги |
Родовий | шпаги | шпаг |
Давальний | шпазі | шпагам |
Знахідний | шпагу | шпаги |
Орудний | шпагою | шпагами |
Місцевий | на/у шпазі | на/у шпагах |
Кличний | шпаго | шпаги |