докручувати
ДОКРУЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОКРУТИТИ, учу, утиш, док. 1. перех. Закінчувати крутити що-небудь; крутити до кінця. Давно почалося [кіно], вже, мабуть, докручують останні частини (Гончар, І, 1954. 513); Докручувати цигарку.
2. неперех., перен., розм. Те саме, що докручуватися 3. [Xрапко:] З моєї хати, з мого двору, та через село ведуть... люди дивляться, вороги мої.. вигукують услід: а що піймався?! а що докрутив!.. (Мирний, V, 1955. 203).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докручую | докручуємо |
2 особа | докручуєш | докручуєте |
3 особа | докручує | докручують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докручуватиму | докручуватимемо |
2 особа | докручуватимеш | докручуватимете |
3 особа | докручуватиме | докручуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | докручував | докручували |
Жіночий рід | докручувала | |
Середній рід | докручувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | докручуймо | |
2 особа | докручуй | докручуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | докручуючи | |
Минулий час | докручувавши |