примести
ПРИМЕСТИ див. примітати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примету | приметемо |
2 особа | приметеш | приметете |
3 особа | примете | приметуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примів | примели |
Жіночий рід | примела | |
Середній рід | примело | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приметімо | |
2 особа | примети | приметіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | примівши |
приміти
ПРИМІТИ, ію, ієш, недок., заст. Могти (вживається в умовному способі). Примів би вбив його (Номис, 1864, № 3430); Зненавидів [Денис] його так, що примів би - в ложці води втопив би!.. (Гр., II, 1963, 324); - Ви, кажете, що не тямите поезії села, а я й сплю й бачу свою Масюківку. Приміла б, летіла туди оце таки зараз, і вже й не знаю, чи звикну я до вашого Києва, - сказала Галя (Н.-Лев., І, 1956, 611).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примію | приміємо |
2 особа | примієш | примієте |
3 особа | приміє | приміють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | примітиму | примітимемо |
2 особа | примітимеш | примітимете |
3 особа | примітиме | примітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | примів | приміли |
Жіночий рід | приміла | |
Середній рід | приміло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | приміймо | |
2 особа | примій | примійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | приміючи | |
Минулий час | примівши |