абикуди
АБИКУДИ, присл. Хоч куди, у будь-яке місце. Присутні засміялися, відзначивши, що "баритон" має свою думку і не так спроста погодиться абикуди їхати (Ле, Право.., 1957, 53); // Без певного напряму. Вийшов Карній з двору за ворота, став, прихилився до стовпа, дивиться абикуди, нічого не бачить, нічого не чує. (Л. Укр., III, 1952, 560).