видовище
ВИДОВИЩЕ, а, с. 1. Те, що відкрите для споглядання і привертає увагу. Тихович неспроможен був відвести очей від того видовища (Коцюб., І, 1955, 219); Прекрасне і дивне видовище висадки повітряного десанту розгортається на широкому, рівному полі (Ю. Янов., IV, 1959, 84); Зараз - восени - і веранда відслужила своє і являла видовище сумне і незатишне (Смолич, V, 1959, 16).
2. Вистава (театральна, циркова і т. ін.). Театральні видовища влаштовувалися на території теперішньої України ще за античних часів у стародавніх грецьких містах північного Причорномор'я (Від давнини.., І, 1960, 128); - Рідний син.. готується виносити на циркове видовище, мов калачі на базар, свої "скульптурні форми" (Вол., Місячне срібло, 1961, 9).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | видовище | видовища |
Родовий | видовища | видовищ |
Давальний | видовищу | видовищам |
Знахідний | видовище | видовища |
Орудний | видовищем | видовищами |
Місцевий | на/у видовищі | на/у видовищах |
Кличний | видовище | видовища |