відвисати
ВІДВИСАТИ, ає, недок., ВІДВИСНУТИ, не, док. Висіти, відхилившись від чогось; звисати. Його довгі незграбні руки як би відвисали від плечей (Кобр., Вибр., 1954, 77); Нижня щелепа неприродно заходила ходором і почала одвисати (Кучер, Прощай.., 1957, 215); З-під очіпка одвисло пасмо сивої коси (Н.-Лев., І, 1956, 72).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвисаю | відвисаємо |
2 особа | відвисаєш | відвисаєте |
3 особа | відвисає | відвисають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвисатиму | відвисатимемо |
2 особа | відвисатимеш | відвисатимете |
3 особа | відвисатиме | відвисатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відвисав | відвисали |
Жіночий рід | відвисала | |
Середній рід | відвисало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відвисаймо | |
2 особа | відвисай | відвисайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відвисаючи | |
Минулий час | відвисавши |